Ципровин 500 инструкция по применению

Это антибиотик-фторхинолон. Является противомикробным средством для системного применения. Лекарство подавляет рост болезнетворных микроорганизмов, вызывающих инфекционные болезни.

Состав и форма выпуска

Действующий компонент: ципрофлоксацин.

Выпускается Ципровин 500 в виде таблеток по 500 мг.

Показания

Ципровин 500 применяют:

— при инфекции среднего уха (среднем отите), пазух носа (синусите, в т.ч. гайморите, фронтите, этмоидите, сфеноидите, пансинусите), вызванных Гр- бактериями (грамотрицательными);

— при инфекции нижних дыхательных путей, вызванной Гр+ бактериями (грамотрицательными) – хронической обструктивной болезни, пневмонии (кроме пневмококковой), кистозном фиброзе (муковисцидозе), бронхоэктазах (локальных расширениях бронхов);

— при инфекции почек (пиелите, пиелонефрите), мочевыводящих путей (уретрите, цистите);

— при инфекции мягких тканей, кожи, вызванной Гр+ бактериями;

— при интраабдоминальных (внутрибрюшных) инфекциях;

— при инфекции костей, суставов;

— при инфекции желудочно-кишечного тракта (кишечных инфекциях, вызванных энтеротоксигенными штаммами Escherichia coli, Campylobacter jejuni);

— при инфекции органов малого таза (аднексите, простатите), в т.ч. гонорее;

— при инфекции y пациентов со сниженным иммунитетом (при выявлении нейтропении).

Противопоказания

Нельзя принимать Ципровин 500:

— при аллергии на ципрофлоксацин, другие хинолоны, вспомогательные вещества данного лекарства;

— при одновременном применении тизанидина;

— детям.

Применение при беременности и кормлении грудью

Ципровин 500 в эти периоды нельзя применять.

Способ применения и дозы

Дозировка:

при инфекции дыхательных путей: 500–750 мг х2 раза/день – 7–14 дней;

при осложненном пиелонефрите: 500–750 мг х2 раза/день – не менее 10 дней, a в некоторых случаях (например, при абсцессе) – до 21 дня;

при инфекции мочевыводящих путей: неосложненном цистите – 250–500 мг х2 раза/день – 3 дня;

при осложненном цистите, неосложненном пиелонефрите: 500 мг х2 раза/день – 7 дней;

при простатите: 500–750 мг х2 раза/день – 2–4 недели (при обострении), 4–6 недель (при хроническом течении);

при инфекции половых органов: грибковом уретрите, цервиците – 500 мг однократно;

при орхоэпидидимите, воспалительных процессах органов малого таза: 500–750 мг х2 раза/день – не менее 14 дней;

при кишечных инфекциях, интраабдоминальной инфекции: 500 мг х2 раза/день – 1 день; при диарее, вызванной Shigella dysenteriae типа I – 500 мг х2 раза/день – 5 дней; при диарее, вызванной Vibrio cholera – 500 мг х2 раза/день – 3 дня; при брюшном тифе – 500 мг х2 раза/день – 7 дней;

при внутрибрюшной инфекции, вызванной Гр- микроорганизмами – 500–750 мг х2 раза/день – 5–14 дней;

при инфекции мягких тканей, кожи: 500–750 мг х2 раза/день – 7–14 дней;

при инфекции суставов, костей: 500–750 мг х2 раза/день – максимально 3 месяца;

для профилактики/лечения инфекций y пациентов c нейтропенией: 500–750 мг х2 раза/день – до прекращения нейтропении;

для предупреждения инвазивной инфекции, вызванной Neisseria meningitides: 500 мг однократно;

для профилактики после контакта c больным, a также лечения сибирской язвы: 500 мг х2 раза/день – 60 дней c момента подтверждения инфицирования;

Передозировка

Проявляться головной болью, усталостью, спутанностью сознания, головокружением, судорогами, галлюцинациями, чувством дискомфорта в животе, появлением кристаллов, крови в моче, нарушением работы почек/печени. B качестве первой помощи рекомендуется промыть желудок, принять антациды.

Побочные эффекты

Возможны такие реакции: жидкий стул, тошнота, эозинофилия, грибковые суперинфекции, отсутствие аппетита, возбуждение, гиперактивность, головные боли, нарушения вкуса, головокружение, расстройства сна, рвота, метеоризм, боли в области желудка/кишечника, повышенная активность ферментов печени, зуд, повышение уровня билирубина, костно-мышечные боли, уставные боли, сыпь, крапивница, нарушение работы почек, повышение температуры, утомляемость, изменение количества лейкоцитов, малокровие (анемия), воспаление ободочной кишки, снижение количества тромбоцитов, повышение уровня сахара, аллергические реакции, спутанность сознания, депрессия c появлением суицидальных мыслей, патологические сновидения, изменения чувствительности, головокружение, дрожание, судороги, нарушение зрения, снижение артериального давления, расстройства слуха, тахикардия, обморок, нарушения работы печени, удушье, желтуха, гепатит, мышечная боль, фоточувствительность, воспаление суставов, мышечные судороги, повышенный мышечный тонус, недостаточность почек, нефрит, кровь/кристаллы в моче, повышение активности амилазы, гемолитическая анемия, угнетение костного мозга, анафилактический шок, мигрень, психические реакции c суицидальными попытками, неустойчивая походка, нарушение координации, расстройство восприятия запахов, изменения восприятия цвета, васкулит, повышенное внутричерепное давление, панкреатит, петехии, эритема, некроз печени, синдром Стивенса-Джонсона, слабость в мышцах, токсический эпидермальный некролиз, воспаление/разрыв сухожилий (часто ахиллова), повышенное потоотделение, отеки, увеличение протромбинового времени, периферическая нейропатия, аритмия, желудочковая тахикардия, пустулезная экзантема.

Условия и сроки хранения

При 15–25°С. Срок годности – 3 года.

Описание Ципровин-500

Фармакологические свойства :

Фторхинолон широкого антибактериального спектра, активный против (смотри румынский текст), в том числе индол-позитивный и индол-негативный, (смотри румынский текст). Менее чувствительны: (смотри румынский текст), анаэробные бактерии. Устойчивы: (смотри румынский текст). Действие против Treponema pallidum изучено мало. Механизм действия состоит в блокаде ДНК-гиразы чувствительных микроорганизмов и репликации ДНК. Фтор ответственен за расширение антибактериального спектра в отношении грам-отрицательных и включение в него грам-положительных бактерий. Пиперазин молекулы придает препарату активность против псевдомонад.

Показания :

Инфекции нижних дыхательных путей (пневмонии, обострившиеся хронические бронхиты, муковисцидоз), мочевого тракта, малого таза (аднексит, сальпингит, эндометрит, простатит, гонорея), кожи и мягких тканей грам-отрицательными бактериями или стафилококками, костно-суставные, кишечные, вызванные разными возбудителями, ЛОР (обострение среднего отита, фарингит, ларингит, синусит, мастоидит), желчного пузыря и желчевыводящих путей, сепсис, перитонит. Профилактика и лечение инфекций у иммуноослабленных больных.

Способ применения :

При инфекциях мочевого тракта по 250 мг 2 раза в день, при других — по 500 мг 2 раза в день, при тяжелых инфекциях по 750 мг 2 раза в день. При острой гонорее — 250-500 мг через рот или 100 мг внутривенно капельно однократно. При гастро-энтеритах по 250-500 мг 2 раза в день, при легочных и костных инфекциях по 500-750 мг 2 раза в день, при других – по 250 мг 2 раза в день. Прием продолжается еще не менее 2 дней после исчезновения клинических симптомов. Для профилактики хирургических инфекций — 500-750 мг через рот или 200-400 мг внутривенно за 30-60 мин до операции. Дозу можно повторить, если операция продолжается более 4 часов. Таблетки глотают целыми. Продолжительность внутривенной инфузии – более 30 мин для дозы в 200 мг и 60 мин для дозы в 400 мг. При почечной недостаточности дозу уменьшают на-половину, а пожилым на 1/3.

Передозировка :

Тошнота, рвота, дрожь, одышка, судороги. Лечение: Промывание желудка, регидратация, симптоматическая терапия.

Побочные эффекты :

Аллергические и анафилактические реакции, суставные и головные боли, возбуждение, тревога, растройства зрения, бессонница, кошмары, галлюцинации, неприятный вкус, повышение внутричерепного давления, иногда судороги, кандидоз полости рта, желудочно-кишечные кровотечения, сердцебиения, трепетание предсердий, стенокардия, артериальная гипотензия, бронхоспазм, отек легких. Кожные высыпания, зуд, ангио-невротический отек, редко эозинофилия, анафилактоидные реакции. Появление тяжелого поноса во время лечения ципрофлоксацином может быть признаком псевдомембранозного колита.

Противопоказания :

Повышенная чувствительность к хинолонам. Беременность, кормление грудью, дети в период роста, включая юношей (до 14 лет) по причине артропатий, которые могут иметь место у них.

Взаимодействие :

Повышает плазматическую концентрацию теофиллина, кофеина, фенитоина, потенцирует действие оральных противодиабетических средств (производных сульфонилмочевины). Антациды, содержащие кальций, магний или алюминий, препараты железа, сукральфат задерживают всасывание ципрофлоксацина. Пробенецид снижает почечную экскрецию, повышает концентрацию в плазме и продолжительность действия ципрофлоксацина. Ципрофлоксацин повышает эффективность антикоагулянтов и время кровотечения, нефротоксичность циклоспорина. Необходимо избегать совместного назначения ципрофлоксацина с психотропными и противосудорожными.

Особые указания :

Ципрофлоксацин, как и другие хинолоны, возбуждет центральную нервную систему. Избегать их назначения пациентам, страдающим атеросклерозом мозга, эпилепсией и предрасположенностью к судорогам. Осторожно при вождении автомобилей и работе, требующей внимания.

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЦИПРОВІН 250

(Ciprowin 250)

ЦИПРОВІН 500

( Ciprowin 500)

Склад

діюча речовина: ciprofloxacin (ципрофлоксацин);

1 таблетка містить ципрофлоксацину гідрохлориду моногідрату Ф.США, що відповідає 250 мг або 500 мг ципрофлоксацину;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, натрію крохмальгліколят (тип А), гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), тальк, макрогол 4000, барвник сансет жовтий FCF (Е 110).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні засоби групи хінолонів.

Код АТС J01M A02.

Клінічні характеристики

Показання

Неускладнені та ускладнені інфекції, що спричинені збудниками, чутливими до

ципрофлоксацину:

Дорослі

• інфекції дихальних шляхів. При амбулаторному лікуванні пневмоній, спричинених пневмококами, ципрофлоксацин не слід застосовувати як препарат першого вибору. Ципрофлоксацин рекомендується для лікування пневмоній, спричинених Klebsiella spp., Enterobacter spp., Proteus spp., Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa , Haemophilus spp., Moraxella catarrhalis, Legionella та стафілококами;

• інфекції середнього вуха та придаткових пазух носа;

• інфекції очей;

• інфекції органів черевної порожнини, бактеріальні інфекції шлунково-кишкового тракту, жовчного міхура та жовчовивідних шляхів, а також перитоніт;

• інфекції нирок і сечовивідних шляхів;

• інфекції органів малого таза (аднексит, простатит);

• інфекції шкіри та м’яких тканин;

• інфекції кісток і суглобів;

• сепсис;

• профілактика та лікування інфекцій у хворих з ослабленим імунітетом (у тому числі під час лікування імунодепресантами та при нейтропенії);

• вибіркова деконтамінація кишечнику під час лікування імунодепресантами.

Протипоказання

Ципровін протипоказаний при підвищеній чутливості до ципрофлоксацину, інших хінолонів або компонентів препарату. Препарат протипоказаний також дітям віком до 18 років, жінкам у період вагітності та годування груддю. Одночасне застосування ципрофлоксацину та тизанідину через клінічно значущі побічні ефекти (гіпотензія, сонливість), пов’язані зі збільшенням концентрації тизанідину в плазмі крові.

Спосіб застосування та дози

Дозування Ципровіну індивідуальне та залежить від локалізації та тяжкості перебігу інфекції, типу збудника та стану функції нирок пацієнта.

При інфекціях сечовивідних шляхів призначають по 250 мг двічі на добу. При ускладнених інфекціях сечовивідних шляхів, а також при інфекціях дихальних шляхів доза становить

250-500 мг двічі на добу. При інших інфекціях препарат призначають по 500 мг двічі на добу. При інфекціях тяжкого перебігу, при рецидивуючих інфекціях у хворих на муковісцидоз, при інфекціях органів черевної порожнини, кісток і суглобів, спричинених Pseudomonas або стафілококами, при перитоніті та септицемії, а також при гострих пневмоніях, спричинених Streptococcus pneumonia, дозу слід збільшити до 750 мг двічі на добу. Максимальна добова доза становить 1500 мг.

При лікуванні амбулаторних хворих на пневмонію, спричинену Pneumococcus, ципрофлоксацин не слід призначати як препарат першого вибору.

Таблетки слід ковтати не розжовуючи і запивати невеликою кількістю рідини. Препарат можна застосовувати незалежно від прийому їжі, проте прийом натщесерце прискорює засвоєння ципрофлоксацину.

Режим дозування у літніх пацієнтів. При лікуванні пацієнтів літнього віку слід застосовувати якомога нижчі дози ципрофлоксацину, виходячи зі ступеня тяжкості захворювання і кліренсу креатині ну (наприклад, при кліренсі 30-50 мл/хв рекомендована доза ципрофлоксацину складає 250-500 мг кожні 12 год). Для лікування інфекцій сечовивідних шляхів або пієлонефриту доза повинна складати від 6 до 10 мг/кг маси тіла кожних 8 годин, але не більше максимальної дози 400 мг, або від 10 до 20 мг/кг маси тіла кожних 12 годин, але не більше максимальної дози

750 мг.

Режим дозування при порушенні функції нирок або печінки у дорослих.

1. Порушення функції нирок.

1.1. При кліренсі креатиніну від 31 до 60 мл/хв/1,73 м² або його концентрації в плазмі крові від 1,4 до 1,9 мг/100 мл максимальна добова доза ципрофлоксацину для перорального застосування повинна становити 1000 мг на добу.

1.2. При кліренсі креатиніну 30 мл/хв/1,73 м² або менше, чи його концентрації в плазмі крові від 2 мг/100 мл або більше максимальна добова доза ципрофлоксацину для перорального застосування повинна становити 500 мг на добу.

1. Порушення функції нирок + гемодіаліз.

При кліренсі креатиніну 30 мл/хв/1,73 м² або менше, чи його концентрації в плазмі крові від 2 мг/100 мл або більше максимальна добова доза ципрофлоксацину для перорального застосування повинна становити 500 мг на добу; в дні проведення гемодіалізу препарат приймають після проведення процедури.

1. Порушення функції нирок + перитонеальний діаліз у амбулаторних пацієнтів

1 таблетка по 500 мг ципрофлоксацину або 2 таблетки по 250 мг.

1. Порушення функції печінки.

У корекції дози немає необхідності.

Немає досвіду застосування препарату у дітей з порушенням функції нирок або печінки.

Тривалість лікування залежить від тяжкості захворювання, клінічного перебігу та результатів бактеріологічних досліджень. Рекомендується продовжувати лікування протягом принаймні

3 діб після нормалізації температури тіла або зникнення клінічних симптомів. При інфекціях нирок, сечовивідних шляхів та органів черевної порожнини тривалість лікування досягає 7 діб. При інших інфекціях тривалість курсу лікування зазвичай становить 7-14 діб. У хворих з ослабленим імунітетом лікування проводять протягом усього періоду нейтропенії. При інфекціях, спричинених стрептококами та хламідіями, лікування повинно тривати не менше

10 діб.

Побічні реакції

При застосуванні Ципровіну можливі побічні реакції, які зустрічаються з такою частотою: дуже рідко (≤ 0,01 %), рідко (≥0,01-≤0,1 %), нечасто (≥0,1-≤1 %), часто (≥1-≤10 %).

Інфекції та інвазії: кандидоз – нечасто; антибіотикоасоційований коліт – рідко.

Порушення з боку кровотворної і лімфатичної систем: еозинофілія – нечасто; лейкопенія, анемія, нейтропенія, лейкоцитоз, тромбоцитопенія, тромбоцитоз – рідко; гемолітична анемія, агранулоцитоз, панцитопенія, депресія кісткового мозку – дуже рідко.

З боку системи травлення: нудота, діарея – часто; блювання, біль у ділянці шлунка і кишечнику, диспепсичні розлади, метеоризм – нечасто; панкреатит – дуже рідко.

Порушення з боку імунної системи: алергічні реакції, алергічний/ангіоневротичний набряк – рідко; анафілактичні реакції, анафілактичний шок і реакції, подібні до сироваткової хвороби – дуже рідко.

Порушення обміну речовин: анорексія – нечасто; гіперглікемія – рідко.

Психічні розлади: психомоторна збудливість/тривожність – нечасто; сплутаність свідомості і дезорієнтація, неспокій, підвищена сонливість, депресія, галюцинації – рідко; психози – дуже рідко.

Порушення з боку нервової системи: головний біль, запаморочення, розлади сну, порушення смаку – нечасто; парестезії, дизестезії, гіпестезії, тремор, судоми, запаморочення – рідко; мігрень, порушення координації, порушення нюху, гіпестезія і внутрішньочерепна гіпертензія – дуже рідко.

Порушення з боку органів зору: порушення зору – рідко; порушення кольорового сприйняття – дуже рідко.

Порушення з боку органів чуття і лабіринтні розлади: дзвін у вухах, тимчасова глухота – рідко; стійкі порушення слуху – дуже рідко.

Порушення з боку серцево-судинної системи: тахікардія – рідко; вазодилатація, зниження артеріального тиску, непритомність – рідко; васкуліти – дуже рідко.

Порушення з боку системи дихання: диспное, астматичні стани – рідко.

Порушення з боку печінки і жовчних шляхів: швидкоминуче підвищення рівня трансаміназ, гіпербілірубінемія – нечасто; швидкоминуче порушення функції печінки, жовтяниця, гепатит – рідко; некроз печінки – дуже рідко.

Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання, свербіж, кропив’янка – нечасто; реакції фоточутливості, поява неспецифічних пухирів – рідко; петехії, мультиформна еритема, вузликова еритема, синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроз – дуже рідко.

Розлади з боку скелетно-м’язової системи і системи сполучної тканини: артралгії – нечасто; міалгії, артрити, підвищення м’язового тонусу і судоми м’язів – рідко; м’язова слабкість, тендиніти, розриви сухожиль, загострення симптомів міастенії – дуже рідко.

Розлади з боку сечовидільної системи: порушення функції нирок – нечасто; тубулоінтерстиціальний нефрит, ниркова недостатність, гематурія, кристалурія – рідко.

Розлади з боку організму загалом: неспецифічний больовий синдром, нездужання, гарячка – нечасто; набряки, пітливість – рідко; порушення ходи – дуже рідко.

Відхилення лабораторних показників: швидкминуче підвищення рівня лужної фосфатази в крові – нечасто; відхилення від норми рівня протромбіну і підвищення рівня амілази – рідко.

Передозування

Проявляється симптомами загальної інтоксикації та збільшенням вираженості побічних явищ. Часто відмічається оборотна токсична дія на паренхіму нирок. Тому у випадку передозування, крім проведення звичайних заходів (промивання шлунка, застосування засобів, які спричиняють блювання, введення великої кількості рідини, створення кислої реакції сечі), рекомендується також стежити за функцією нирок та застосовувати антациди, що містять магній та калій, які знижують абсорбцію ципрофлоксацину. За допомогою гемодіалізу або перитонеального діалізу виводиться тільки невелика кількість ципрофлоксацину (менше 10 %).

Застосування у період вагітності або годування груддю

Препарат протипоказаний жінкам у період вагітності та годування груддю.

Діти

Препарат протипоказаний дітям віком до 18 років.

Особливості застосування

Ципрофлоксацин може стимулювати функції центральної нервової системи, тому його слід обережно (за життєвими показаннями) застосовувати для пацієнтів із

мозковими порушеннями, гострим церебральним атеросклерозом, епілепсією, а також у літньому віці. Пацієнти, які отримують Ципровін, для запобігання кристалурії, повинні випивати більшу, ніж звичайно, кількість води. Пацієнтам із порушеною функцією печінки та нирок слід дотримуватися рекомендованого дозування. Упродовж лікування препаратом можливі зміни деяких лабораторних показників: поява осаду в сечі; тимчасове підвищення концентрації сечовини, креатиніну, білірубіну, печінкових трансаміназ у сироватці крові; в окремих випадках – гіперглікемія, кристалурія або гематурія; зміна показників протромбіну.

Спеціальні заходи безпеки при застосуванні.

Шлунково-кишковий тракт: тяжка і стійка діарея під час лікування може бути проявом псевдомембранозного коліту, яке вимагає негайного лікування. У таких випадках прийом ципрофлоксацину слід припинити та розпочати відповідне лікування. Препарати, що інгібують перистальтику, протипоказані. Може спостерігатися минуче збільшення активності трансаміназ, лужної фосфатази або холестатична жовтяниця, особливо у пацієнтів з попереднім ушкодженням печінки.

Нервова система: епілептики і пацієнти, які мають в анамнезі порушення функції центральної нервової системи, можуть приймати ципрофлоксацин лише у випадку переважання очікуваної користі над можливим ризиком. Іноді побічні реакції спостерігаються вже після першого прийому препарату. В поодиноких випадках можуть прогресувати депресія або психоз. У таких випадках прийом препарату слід припинити.

Підвищена чутливість до препарату: іноді гіперчутливість та алергічні реакції спостерігаються вже після першого прийому. Вкрай рідко можуть прогресувати алергічні/анафілактичні реакції (до шоку). В таких випадках слід зупинити терапію препаратом та розпочати інтенсивну допомогу.

Кістково-м’язова система: при ознаках тендиніту необхідно негайно припинити лікування ципрофлоксацином, уникати фізичного навантаження. Можливий розрив сухожилля (переважно ахіллового) в осіб літнього віку після попереднього лікування глюкокортикоїдами.

Шкіра: під час лікування слід уникати ультрафіолетового опромінення, інтенсивних фізичних навантажень.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Під час терапії Ципровіном слід уникати робіт, що вимагають підвищеної уваги, швидких психічних та рухових реакцій.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Одночасний прийом з препаратами заліза, фосфатзв’язуючими полімерами, сукралфатом та антацидами, що містять магній, алюміній, кальцій, і препаратами з великою буферною ємністю знижує інтенсивність абсорбції ципрофлоксацину, тому його слід приймати за 1-2 години до або через 4 години після прийому зазначених препаратів. Це не стосується класу блокаторів

Н₂-рецепторів. Ципрофлоксацин може підвищувати концентрацію у сироватці крові та подовжувати період напіввиведення теофіліну, тому слід контролювати концентрацію теофіліну в плазмі крові та адекватно знижувати його дозу. При сумісному призначенні з циклоспорином можливе підвищення концентрації креатиніну в сироватці крові та нефротоксична дія. Можливе посилення дії варфарину при одночасному призначенні. Обережно слід застосовувати Ципровін у пацієнтів, котрі отримують кумаринові антикоагулянти для запобігання впливу на функцію коагуляції. При застосуванні з глібенкламідом можливе підсилення дії останнього та розвиток гіпоглікемії. При одночасному призначенні можливе уповільнення тубулярного транспорту метотрексату, що може супроводжуватися підвищенням його концентрації у плазмі крові та підвищенням імовірності його побічних ефектів. При сумісному прийомі з нестероїдними протизапальними засобами підвищується збудження ЦНС та судомна готовність. Цитрат та бікарбонат натрію, інгібітори карбоангідрази підвищують ризик кристалурії. Слід уникати одночасного приймання таблеток і молочних або збагачених кальцієм продуктів (наприклад, молоко, йогурт, соки з підвищеним вмістом кальцію). Решта продуктів з вмістом кальцію не впливає на всмоктування Ципровіну. Протипоказано одночасне застосування ципрофлоксацину та тизанідину через підвищення концентрації останнього в плазмі крові та збільшення частоти гіпотензивної та седативної побічної дії.

У ході клінічних досліджень було виявлено, що одночасне застосування дулоксетину та потужних інгібіторів ізоензиму CYP450 1А2 (таких як флювоксамін) може призвести до збільшення AUC і Cmax дулоксетину. Незважаючи на відсутність клінічних даних щодо взаємодії з ципрофлоксацином, можна передбачити можливість взаємодії при одночасному застосуванні ципрофлоксацину та дулоскетину.

Ципровін може застосовуватися в комбінаціях з азлоциліном і цефтазидимом при інфекціях, спричинених Pseudomonas, з мезлоциліном, азлоциліном та іншими бета-лактамними антибіотиками – при стрептококових інфекціях, з ізоксазолпеніцилінами, ванкоміцином – при стафілококових інфекціях, з метронідазолом, кліндаміцином – при анаеробних інфекціях.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Ципрофлоксацин виявляє бактерицидну дію шляхом інгібіції ферменту ДНК-гірази, яка виконує важливу роль в процесі сегментної деспіралізації та спіралізації хромосом у фазі розмноження бактерій і запобігає хромосомній транскрипції інформації, необхідній для нормального метаболізму бактеріальної клітини, що призводить до пригнічення здатності збудника розмножуватися. Препарат діє на мікроорганізми, що перебувають у фазі розмноження та у фазі спокою. Хімічна структура ципрофлоксацину надає препарату переваги в біодоступності та антимікробній дії у порівнянні з іншими хінолоновими препаратами. Засіб активний відносно більшості грамнегативних та грампозитивних збудників. Ципрофлоксацин проявляє найбільшу бактерицидну дію щодо таких мікроорганізмів:

Грамнегативних: Enterobacteriaceae, включаючи E.coli, Salmonella, Klebsiella, Shigella, Proteus (індолпозитивні та індолнегативні), Yersinia, Enterobacter, Citrobacter, Morganella spp., Pseudomonas aeruginosa, Haemophilus spp., Acinetobacter, Campylobacter, Brucella spp., Pasteurella multocida, Eikenella corrodenus, Flavobacterium, Moraxella, Gardnerella spp ., різновиди Legionella, Vibrio cholerae та Vibrio parahemolyticus. Neisseria meningitides та Neisseria gonorrhoeae, включаючи штами, які продукують бета-лактамазу.

Грампозитивні: Staphylococcus aureus, включаючи продукуючі бета-лактамазу та резистентні до метициліну штами, Steptococcus pneumoniae, b-hemolytic streptococci групи A, streptococci групи Б та інші. Enterococci, включаючи Enterococcus faecalis, Corynebacterium та Listeria spp.

Інші мікроорганізми: анаеробні бактерії, включаючи Actinomyces, Bifidobacterium, Peptococcus, Clostridium perfringens, Eubacterium, Propionibactrium аcnе, Veillonella та інші штами бактероїдів, Chlamydia, Mycoplasma та Mycobacterium.

Ципрофлоксацин ефективний щодо мікроорганізмів, стійких до налідиксової кислоти. Резистентність бактерій до препарату розвивається дуже повільно і поступово. Оскільки нечутливість до ципровіну зустрічаєтся рідко, він може бути застосований для лікування інфекцій, спричинених мікроорганізмами, стійкими до інших класів антибактеріальних засобів, таких як аміноглікозиди, пеніциліни, сульфонаміди та тетрацикліни.

Фармакокінетика. Ципрофлоксацин добре всмоктується зі шлунково-кишкового тракту, переважно із дванадцятипалої кишки та верхнього відділу тонкої кишки та швидко розподіляється в тканинах та рідинах організму. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 1-2 год. Після прийому внутрішньо доз від 250 до 750 мг лінійні збільшення пікових рівнів у сироватці крові можуть досягати від 1-1,25 мг/л до 3 мг/л. Загальна біодоступність ципровіну становить 70-80 %. Зв’язування з протеїнами плазми крові незначне – приблизно 20-30 %. Оскільки значна частина препарату знаходиться в плазмі крові у вільному неіонізованому вигляді, майже вся його кількість може вільно проникати в позасудинний простір. У зв’язку з цим його концентрація в деяких тканинах та біологічних рідинах може бути вищою, ніж у сироватці крові (простата, жовч, легені, слиз бронхів, паренхіматозні органи).

В осіб літнього віку пікові рівні у сироватці крові на 50-100 % перевищують такі у молодих людей через меншу масу тіла та об’єм розподілу. Прийом препарату разом з їжею дещо стримує його засвоєння, але загальна біодоступність така ж, як і при його застосуванні натщесерце.

Первинний метаболізм ципрофлоксацину відбувається в печінці. Приблизно 15 % препарату біотрансформується у менш активні або неактивні метаболіти. Невелика кількість загальної дози має ентерогепатичну рециркуляцію.

Ципрофлоксацин виводиться частково через жовчні шляхи та зі слизом шлунково-кишкового тракту (20 % у незмінному вигляді та 5-6 % у вигляді метаболітів), але в основному виводиться нирками (45 % у незміненому вигляді та 11 % — метаболіти). Середній загальний кліренс становить 8-10 мл/хв./кг, а нирковий – 3-5 мл/хв/кг. Період напіввиведення становить 3-5 годин. У пацієнтів з порушеною фунцією нирок концентрації препарату в сироватці крові вищі та період напіввиведення подовжений. Хоча основна частина ципрофлоксацину виводиться швидко, значні концентрації залишаються в сечі та калі протягом декількох днів після завершення терапії. Ці концентрації перевищують МІК₉₀ і достатні для більшості мікробів, що пояснює короткі терміни терапії цим препаратом.

Фармацевтичні характеристики

Основні фізико-хімічні властивості

таблетки 250 мг — круглі, двоякоопуклі таблетки, вкриті оболонкою помаранчевого кольору; таблетки 500 мг – капсулоподібні таблетки, вкриті оболонкою помаранчевого кольору.

Термін придатності

З роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 ºС у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

Блістерна упаковка по 10 таблеток 250 мг або 500 мг в картонній пачці №10, по 10 пачок у картонній пачці №100.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

„Алємбік Лімітед», Індія.

Місцезнаходження

Алємбік Роад, Вадодара-390003, Індія.

Ципровин инструкция и описание

• Описание
• Цены в аптеках

ЦИПРОВИН 250
(Ciproxin 250)
ЦИПРОВИН 500
(Ciproxin 500)
состав
действующее вещество: ciprofloxacin (ципрофлоксацин)
1 таблетка содержит ципрофлокса олово гидрохлорида моногидрата Ф. США, соответствует 250 мг или 500 мг ципрофлокса олово;
крахмал кукурузный, кремния диоксид коллоидный, магния стеарат, натрия крахмала (тип А), гипромеллоза, титана диоксид (Е 171), тальк, макрогол 4000, краситель сансет желтый FCF (Е 110).
Лекарственная форма. Таблетки, покрытые пленочной оболочкой.
Фармакологическая группа. Антибактериальные средства группы хинолонов.
Код АТС J01M A02.
Клинические характеристики.
Показания.
Неосложненные и осложненные инфекции, вызванные возбудителями, чувствительными к
ципрофлокса олово:
взрослые
инфекции дыхательных путей. При амбулаторном лечении пневмоний, вызванных пневмококками, ципрофлоксацин не следует применять как препарат первого выбора. Ципрофлоксацин рекомендуется для лечения пневмоний, вызванных Klebsiella spp., Enterobacter spp., Proteus spp., Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Haemophilus spp., Moraxella catarrhalis, Legionella и стафилококками;
инфекции среднего уха и придаточных пазух носа;
инфекции глаз
инфекции органов брюшной полости, бактериальные инфекции желудочно-кишечного тракта, желчного пузыря и желчевыводящих путей, а также перитонит,
инфекции почек и мочевыводящих путей;
инфекции органов малого таза (аднексит, простатит);
инфекции кожи и мягких тканей;
инфекции костей и суставов;
сепсис
профилактика и лечение инфекций у больных с ослабленным иммунитетом (в том числе при лечении иммунодепрессантами и при нейтропении);
выборочная деконтаминация кишечника при лечении иммунодепрессантами.
Противопоказания.
Ципровин противопоказан при повышенной чувствительности к ципрофлокса олово, других хинолонов или компонентов препарата. Препарат противопоказан детям в возрасте до 18 лет, женщинам в период беременности и кормления грудью. Одновременное применение ципрофлокса олово и тизанидина через клинически значимые побочные эффекты (гипотензия, сонливость), связанные с увеличением концентрации тизанидина в плазме крови.
Способ применения и дозы.
Дозировка Ципровину индивидуальное и зависит от локализации и тяжести течения инфекции, типа возбудителя и состояния функции почек пациента.
При инфекциях мочевыводящих путей назначают по 250 мг дважды в сутки. При осложненных инфекциях мочевыводящих путей, а также при инфекциях дыхательных путей доза составляет
250-500 мг дважды в сутки. При других инфекциях препарат назначают по 500 мг дважды в сутки. При инфекциях тяжелого течения, при рецидивирующих инфекциях у больных муковисцидозом, при инфекциях органов брюшной полости, костей и суставов, вызванных Pseudomonas или стафилококками, при перитоните и септицемии, а также при острых пневмониях, вызванных Streptococcus pneumonia, дозу следует увеличить до 750 мг дважды в сутки. Максимальная суточная доза составляет 1500 мг.
При лечении амбулаторных больных пневмонией, вызванной Pneumococcus, ципрофлоксацин не следует назначать как препарат первого выбора.
Таблетки следует глотать не разжевывая, запивая небольшим количеством жидкости. Препарат можно применять независимо от приема пищи, однако прием натощак ускоряет усвоение ципрофлокса олово.
Режим дозирования у пожилых пациентов. При лечении пациентов пожилого возраста следует применять как можно более низкие дозы ципрофлокса олово, исходя из степени тяжести заболевания и клиренса креатинина (например, при клиренсе 30-50 мл / мин рекомендуемая доза ципрофлокса олово составляет 250-500 мг каждые 12 ч). Для лечения инфекций мочевыводящих путей или пиелонефрита доза должна составлять от 6 до 10 мг / кг массы тела каждые 8:00, но не более максимальной дозы 400 мг, или от 10 до 20 мг / кг массы тела каждые 12:00, но не более максимальной дозы
750 мг.
Режим дозирования при нарушении функции почек или печени у взрослых.
Нарушение функции почек.
При клиренсе креатинина от 31 до 60 мл / мин / 1,73 м2 или его концентрации в плазме крови от 1,4 до 1,9 мг / 100 мл максимальная суточная доза ципрофлокса олово для перорального применения должна составлять 1000 мг в сутки.
При клиренсе креатинина 30 мл / мин / 1,73 м2 или меньше, или его концентрации в плазме крови от 2 мг / 100 мл или более максимальная суточная доза ципрофлокса олово для перорального применения должна составлять 500 мг в сутки.
Нарушение функции почек + гемодиализ.
При клиренсе креатинина 30 мл / мин / 1,73 м2 или меньше, или его концентрации в плазме крови от 2 мг / 100 мл или более максимальная суточная доза ципрофлокса олово для перорального применения должна составлять 500 мг в сутки в дни проведения гемодиализа препарат принимают после проведения процедуры.
Нарушение функции почек + перитонеальный диализ в амбулаторных пациентов 1 таблетка по 500 мг ципрофлокса олово или 2 таблетки по 250 мг.
Нарушение функции печени. В коррекции дозы нет необходимости.
Нет опыта применения препарата у детей с нарушением функции почек или печени.
Продолжительность лечения зависит от тяжести заболевания, клинического течения и результатов бактериологических исследований. Рекомендуется продолжать лечение в течение по крайней мере
3 суток после нормализации температуры тела или исчезновения клинических симптомов. При инфекциях почек, мочевыводящих путей и органов брюшной полости продолжительность лечения достигает 7 суток. При других инфекциях продолжительность курса лечения обычно составляет 7-14 суток. У больных с ослабленным иммунитетом лечение проводят в течение всего периода нейтропении. При инфекциях, вызванных стрептококками и хламидиями, лечение должно продолжаться не менее
10 суток.
Побочные реакции.
При применении Ципровину возможные побочные реакции, которые встречаются с такой частотой: очень редко (≤ 0,01%), редко (≥0,01-≤0,1%), нечасто (≥0,1-≤1%), часто (≥1-≤10%).
Инфекции и инвазии: кандидоз — нечасто; антибиотико ассоциированный колит — редко.
Со стороны кроветворной и лимфатической систем: эозинофилия — нечасто; лейкопения, анемия, нейтропения, лейкоцитоз, тромбоцитопения, тромбоцит оз — редко; гемолитическая анемия, агранулоцитоз, панцитопения, угнетение костного мозга — очень редко.
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, диарея — часто; рвота, боль в области желудка и кишечника, диспепсические расстройства, метеоризм — нечасто; панкреатит — очень редко.
Со стороны иммунной системы: аллергические реакции, аллергический / ангионевротический отек — редко; анафилактические реакции, анафилактический шок и реакции, подобные сывороточной болезни — очень редко.
Нарушение обмена веществ: анорексия — нечасто; гипергликемия — редко.
Психические расстройства: психомоторная возбудимость / тревожность — нечасто; спутанность сознания и дезориентация, беспокойство, повышенная сонливость, депрессия, галлюцинации — редко; психозы — очень редко.
Со стороны нервной системы: головная боль, головокружение, расстройства сна, нарушение вкуса — нечасто; парестезии, дизестезии, гипестезии, тремор, судороги, головокружение — редко; мигрень, нарушение координации, нарушение обоняния, гипестезия и внутренне черепная гипертензия — очень редко.
Со стороны органа зрения: нарушение зрения — редко; нарушение цветового восприятия — очень редко.
Со стороны органов чувств и лабиринт ни расстройства: звон в ушах, временная глухота — редко; стойкие нарушения слуха — очень редко.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: тахикардия — редко; вазодилатация, снижение артериального давления, потеря сознания — редко; васкулит — очень редко.
Со стороны дыхательной системы: одышка, астматические состояния — редко.
Со стороны печени и желчных путей: быстропреходящими повышение уровня трансаминаз, гипербилирубинемия — нечасто; быстропреходящими нарушение функции печени, желтуха, гепатит — редко; некроз печени — очень редко.
Со стороны кожи и подкожной клетчатки: сыпь, зуд, крапивница — нечасто; реакции фото чувствительности, появление неспецифических пузырей — редко; петехии, мультиформная эритема, узловатая эритема, синдром Стивенса-Джонсона и токсический эпидермальный некроз — очень редко.
Со стороны костно-мышечной системы и системы соединительной ткани: артралгия — нечасто; миалгии, артриты, повышение мышечного тонуса и судороги мышц — редко; мышечная слабость, тендинит, разрывы сухожилий, обострение симптомов миастении — очень редко.
Со стороны мочевыделительной системы: нарушение функции почек — нечасто; тубулоинтерстициальный нефрит, почечная недостаточность, гематурия, кристаллурия — редко.
Со стороны организма в целом: неспецифический болевой синдром, недомогание, лихорадка — нечасто; отеки, потливость — редко; нарушение походки — очень редко.
Отклонение лабораторных показателей: швидкминуче повышение уровня щелочной фосфатазы в крови — нечасто; отклонение от нормы уровня протромбина и повышение уровня амилазы — редко.
Передозировки.
Проявляется симптомами общей интоксикации и увеличением выраженности побочных явлений. Часто отмечается оборотная токсическое действие на паренхиму почек. Поэтому в случае передозировки, кроме проведения обычных мероприятий (промывание желудка, применение средств, вызывающих рвоту, введение большого количества жидкости, создание кислой реакции мочи), рекомендуется также следить за функцией почек и применять антациды, содержащие магний и калий, которые снижают абсорбцию ципрофлокса олово. С помощью гемодиализа или перитонеального диализа выводится только небольшое количество ципрофлокса олово (менее 10%).
Применение в период беременности или кормления грудью.
Препарат противопоказан в период беременности и кормления грудью.
Дети.
Препарат противопоказан детям в возрасте до 18 лет.
Особенности применения.
Ципрофлоксацин может стимулировать функции центральной нервной системы, поэтому его следует осторожно (по жизненным показаниям) применять для пациентов с
мозговыми нарушениями, острым церебральным атеросклерозом, эпилепсией, а также в пожилом возрасте. Пациенты, получающие Ципровин, для предотвращения кристаллурии должны выпивать больше, чем обычно, количество воды. Пациентам с нарушением функции печени и почек следует придерживаться рекомендованной дозировки. В течение лечения возможны изменения некоторых лабораторных показателей: появление осадка в моче; временное повышение концентрации мочевины, креатинина, билирубина, печеночных трансаминаз в сыворотке крови; в отдельных случаях — гипергликемия, кристаллурия или гематурия изменение показателей протромбина.
Специальные меры безопасности при применении.
Желудочно-кишечный тракт: тяжелая и устойчивая диарея при лечении может быть проявлением псевдомембранозного колита, который требует немедленного лечения. В таких случаях прием ципрофлокса олово следует прекратить и начать соответствующее лечение. Препараты, ингибирующие перистальтику, противопоказаны. Может наблюдаться преходящие повышение активности трансаминаз, щелочной фосфатазы или холестатическая желтуха, особенно у пациентов с предыдущим повреждением печени.
Нервная система: эпилептики и пациенты, имеющие в анамнезе нарушения функции центральной нервной системы, могут принимать ципрофлоксацин лишь в случае преобладания ожидаемой пользы над возможным риском. Иногда побочные реакции наблюдаются уже после первого приема препарата. В редких случаях могут прогрессировать депрессия или психоз. В таких случаях прием препарата следует прекратить.
Повышенная чувствительность к препарату: иногда гиперчувствительность и аллергические реакции наблюдаются уже после первого приема. Крайне редко могут прогрессировать аллергические / анафилактические реакции (в шоке). В таких случаях следует остановить терапию препаратом и начать интенсивную помощь.
Костно-мышечной системы: при признаках тендинита необходимо немедленно прекратить лечение ципрофлоксацином, избегать физической нагрузки. Возможен разрыв сухожилия (преимущественно ахиллова) у лиц пожилого возраста после предыдущего лечения ГКС.
Кожа: во время лечения следует избегать ультрафиолетового облучения, интенсивных физических нагрузок.
Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или работе с другими механизмами.
Во время терапии Ципровином следует избегать работ, требующих повышенного внимания, быстрых психических и двигательных реакций.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий.
Одновременный прием с препаратами железа, фосфатзвьязуючимы полимерами, сукральфатом и антацидами, содержащими магний, алюминий, кальций, и препаратами с большой буферной емкостью снижает интенсивность абсорбции ципрофлокса олово, поэтому его следует принимать за 1-2 ч до или через 4:00 после приема указанных препаратов. Это не касается класса блокаторов
Н2-рецепторов. Ципрофлоксацин может повышать концентрацию в сыворотке крови и удлинять период полувыведения теофиллина, поэтому следует контролировать концентрацию теофиллина в плазме крови и адекватно снижать его дозу. При совместном назначении с циклоспорином возможно повышение концентрации креатинина в сыворотке крови и нефротоксическое действие. Возможно усиление действия варфарина при одновременном назначении. Осторожно следует применять Ципровин у пациентов, получающих антикоагулянты кумаринового для предотвращения влияния на функцию коагуляции. При применении с глибенкламидом возможно усиление действия последнего и развитие гипогликемии. При одновременном назначении возможно замедление тубулярного транспорта метотрексата, что может сопровождаться повышением его концентрации в плазме крови и повышением вероятности его побочных эффектов. При совместном приеме с нестероидными противовоспалительными средствами повышается возбуждения ЦНС и судорожная готовность. Цитрат и бикарбонат натрия, ингибиторы карбоангидразы увеличивают риск кристаллурии. Следует избегать одновременного приема таблеток и молочных или обогащенных кальцием продуктов (например, молоко, йогурт, соки с повышенным содержанием кальция). Остальные продукты с содержанием кальция не влияет на всасывание Ципровину. Противопоказано одновременное применение ципрофлокса олово и тизанидина из-за повышения концентрации последнего в плазме крови и увеличение частоты гипотензивного и седативного побочного действия.В ходе клинических исследований было обнаружено, что одновременное применение дулоксетина и мощных ингибиторов изоэнзима CYP450 1А 2 (таких как флювоксамин) может привести к увеличению AUC и Cmax дулоксетина. Несмотря на отсутствие клинических данных о взаимодействии с ципрофлоксацином, можно предусмотреть возможность взаимодействия при одновременном применении ципрофлокса олово и дулоскетину.
Ципровин может применяться в комбинациях с азлоциллином и цефтазидимом при инфекциях, вызванных Pseudomonas, с мезлоциллином, азлоциллином и другими бета-лактам ними антибиотиками — при стрептококковых инфекциях, с изоксазолпеницилинамы, ванкомицином — при стафилококковых инфекциях, с метронидазолом, клиндамицином — при анаэробных инфекциях.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика. Ципрофлоксацин оказывает бактерицидное действие путем ингибирования фермента ДНК-гиразы, которая играет важную роль в процессе сегментной где спирализации и спирализации хромосом в фазе размножения бактерий и предотвращает хромосомной транскрипции информации, необходимой для нормального метаболизма бактериальной клетки, что приводит к подавлению способности возбудителя размножаться. Препарат действует на микроорганизмы, находящиеся в фазе размножения и в фазе покоя. Химическая структура ципрофлокса олово предоставляет препарата преимущества в биодоступности и антимикробной действия по сравнению с другими хинолоновых препаратами. Средство активен в отношении большинства грамотрицательных и грамположительных возбудителей. Ципрофлоксацин проявляет наибольшую бактерицидное действие в отношении таких микроорганизмов:
Грамотрицательных: Enterobacteriaceae, включая E.coli, Salmonella, Klebsiella, Shigella, Proteus (индол положительные и индол отрицательные), Yersinia, Enterobacter, Citrobacter, Morganella spp., Pseudomonas aeruginosa, Haemophilus spp., Acinetobacter, Campylobacter, Brucella spp., Pasteurella multocida, Eikenella corrodenus, Flavobacterium, Moraxella, Gardnerella spp., разновидности Legionella, Vibrio cholerae и Vibrio parahemolyticus. Neisseria meningitides и Neisseria gonorrhoeae, включая штаммы, продуцирующие бета-лактамазу.
Грамположительные: Staphylococcus aureus, включая продуцирующие бета-лактамазу и резистентные к метициллину штаммы, Steptococcus pneumoniae, b-hemolytic streptococci группы A, streptococci группы Б и другие. Enterococci, включая Enterococcus faecalis, Corynebacterium и Listeria spp.
Другие микроорганизмы: анаэробные бактерии, включая Actinomyces, Bifidobacterium, Peptococcus, Clostridium perfringens, Eubacterium, Propionibactrium аcnе, Veillonella и другие штаммы бактероидов, Chlamydia, Mycoplasma и Mycobacterium.
Ципрофлоксацин эффективен в отношении микроорганизмов, устойчивых к налидиксовой кислоты. Резистентность бактерий к препарату развивается очень медленно и постепенно. Поскольку нечувствительность к ципровину зустричается редко, он может быть применен для лечения инфекций, вызванных микроорганизмами, устойчивыми к другим классам антибактериальных средств, таких как аминогликозиды, пенициллины, сульфаниламиды и тетрациклин.
Фармакокинетика. Ципрофлоксацин хорошо всасывается из желудочно-кишечного тракта, преимущественно из двенадцатиперстной кишки и верхнего отдела тонкой кишки и быстро распределяется в тканях и жидкостях организма. Максимальная концентрация в плазме крови достигается через 1-2 ч. После приема внутрь доз от 250 до 750 мг линейные увеличение пиковых уровней в сыворотке крови могут достигать от 1-1,25 мг / л до 3 мг / л. Общая биодоступность ципровину составляет 70-80%. Связывание с белками плазмы крови незначительное — примерно 20-30%. Поскольку значительная часть препарата находится в плазме крови в свободном неионизированном виде, почти вся его количество может свободно проникать во вне сосудистый пространство. В связи с этим его концентрация в некоторых тканях и биологических жидкостях может быть выше, чем в сыворотке крови (простата, желчь, легкие, слизь бронхов, паренхиматозные органы).
У лиц пожилого возраста пиковые уровни в сыворотке крови на 50-100% превышают таковые у молодых людей через меньшую массу тела и объем распределения. Прием препарата с пищей несколько сдерживает его усвоения, но общая биодоступность такая же, как и при его применении натощак.
Первичный метаболизм ципрофлокса олово происходит в печени. Примерно 15% препарата метаболизируется в менее активные или неактивные метаболиты. Небольшое количество общей дозы имеет энтерогепатическую рециркуляцию.
Ципрофлоксацин выводится частично через желчные пути и со слизью желудочно-кишечного тракта (20% в неизменном виде и 5-6% в виде метаболитов), но в основном выводится почками (45% в неизмененном виде и 11% — метаболиты). Средний общий клиренс составляет 8-10 мл / мин. / Кг, а почечный — 3-5 мл / мин / кг. Период полувыведения составляет 3-5 часов. У пациентов с нарушенной фунции почек концентрации препарата в сыворотке крови выше и период полувыведения продлен. Хотя основная часть ципрофлокса олово выводится быстро, значительные концентрации остаются в моче и кале в течение нескольких дней после завершения терапии. Эти концентрации превышают МИК90 и достаточные для большинства микробов, объясняет короткие сроки терапии этим препаратом.
Фармацевтические характеристики.
Основные физико-химические свойства: таблетки 250 мг — круглые, двоякоопукли таблетки, покрытые оболочкой оранжевого цвета таблетки 500 мг — капсулоподобные таблетки, покрытые оболочкой оранжевого цвета.
Срок годности. С года.
Условия хранения.
Хранить при температуре не выше 25 º С в недоступном для детей месте.
Упаковка.
Блистерная упаковка по 10 таблеток 250 мг или 500 мг в картонной пачке №10, по 10 пачек в картонной пачке №100.
Категория отпуска. По рецепту.

Новости медицины: