Алмирал инструкция уколы отзывы цена в украине - Инструкции, руководства, мануалы

Алмирал

Список товаров
Инструкции
Цены в аптеках
Аналоги

С этим товаром покупают

Редакторская группа

Дата создания: 27.04.2021
Дата обновления: 28.11.2023

Рецензент

Состав и форма выпуска

Состав:

1 таблетка препарата Алмирал содержит:

Диклофенака натрия – 50 мг;
Вспомогательные вещества.

1 ампула раствора для инъекций Алмирал содержит:
Диклофенака натрия – 75 мг;
Вспомогательные вещества.

Форма выпуска:

Таблетки по 50 мг активного вещества по 10 штук в блистере, по 2 блистера в картонной упаковке.
Раствор для инъекций по 3 мл в ампуле, по 10 ампул в картонной упаковке.

Фармдействие

Алмирал – нестероидное противовоспалительное лекарственное средство, содержащее активный компонент – диклофенак натрия, который является производным фенилуксусной кислоты. Диклофенак натрия оказывает противовоспалительный, антипиретический и анальгетический эффекты. Механизм действия препарата связан с его способностью угнетать действие фермента циклооксигеназы, вследствие чего снижается синтез простагландинов и тромбоксана из арахидоновой кислоты. Диклофенак натрия является неселективным нестероидным противовоспалительным средством и в равной мере блокирует действие обеих изоформ циклооксигеназы – циклооксигеназу-1 и циклооксигеназу-2. Прием препарата приводит к снижению местного синтеза простагландинов в очаге воспаления, вследствие чего снижается чувствительность болевых рецепторов к химическому раздражению. Кроме того, анальгетический эффект диклофенака натрия обусловлен снижением синтеза простагландинов в центральной и периферической нервной системе. Прямое влияние на центр терморегуляции (за счет угнетения синтеза простагландинов в гипоталамусе) обуславливает жаропонижающий (антипиретический) эффект препарата. При различных состояниях, которые сопровождаются повышением биосинтеза простагландинов, наблюдаются различные терапевтические эффекты при применении препарата Алмирал, так при болевом синдроме неревматического характера препарат оказывает выраженное анальгетическое действие. У пациентов, страдающих ревматическими заболеваниями, при применении препарата отмечается уменьшение болевых ощущений, как в состоянии покоя, так и при движении, снижается утренняя скованность и припухлость суставов. После оперативных вмешательств и травм диклофенак способствует снижению болевых ощущений и уменьшает отечность на месте раны. У женщин, страдающих первичной дисменореей, препарат способствует уменьшению кровотечения и снижает болевые ощущения.

Диклофенак натрия снижает агрегацию тромбоцитов за счет угнетения синтеза тромбоксана.

При длительном применении препарат оказывает десенсибилизирующее действие.

После перорального приема препарата Алмирал активное вещество хорошо абсорбируется из желудочно-кишечного тракта, прием пищи несколько замедляет абсорбцию препарата. Пик плазменной концентрации активного вещества отмечается через 1-2 часа после перорального применения препарата. После внутримышечной инъекции препарата пик плазменной концентрации активного вещества отмечается через 10-20 минут после введения. Биодоступность препарата составляет около 50%. Диклофенак характеризуется высокой степенью связи с белками плазмы (до 99%).

Препарат проникает в синовиальную жидкость. Около 50% введенной дозы метаболизируется в печени с образованием фармакологически активных и неактивных метаболитов. Для препарата характерен эффект «первого прохождения через печень». Диклофенак не кумулирует в организме.

Период полувыведения равен 1-2 часа. Выводится преимущественно с мочой в виде метаболитов, незначительная часть (около 1%) выводится в неизменном виде. Кроме того, метаболиты диклофенака выводятся из организма с желчью.

У пациентов пожилого возраста, а также пациентов с нарушением функции печени изменений фармакокинетики диклофенака не наблюдается.

У пациентов с нарушением функции почек и клиренсом креатинина более 10 мл/мин показатели фармакокинетики не изменяются. У пациентов с нарушением функции почек и клиренсом креатинина менее 10 мл/мин равновесные концентрации метаболитов диклофенака в 4 раза выше, чем у пациентов с нормальной функцией почек, при этом экскреция метаболитов происходит исключительно с желчью.

Показания

Препарат применяется для лечения болевого синдрома при различных заболеваниях, а также при воспалительных заболеваниях без выраженного болевого синдрома, в том числе:

воспалительные и дегенеративные заболевания суставов и костей: ревматоидный артрит, анкилозирующий спондилит, ревматизм, хроническая форма подагрического артрита, остеохондроз, деформирующий остеоартроз, подагра;
воспалительные заболевания внесуставных тканей: бурсит, ревматические поражения мягких тканей, тендовагинит;
купирование боли при люмбаго, невралгиях и миалгиях различной этиологии;
уменьшение болевого синдрома в постоперационный и посттравматический период;
комплексное лечение воспалительных заболеваний ЛОР-органов и органов дыхательных путей;
кроме того, препарат применяется для лечения альгодисменореи, аднексита, проктита и купирования приступов мигрени, почечной и печеночной колики.

Дозировка

Препарат в форме таблеток принимают перорально за 30 минут до приема пищи. Таблетку рекомендуется глотать, не разжевывая, запивая достаточным количеством воды. Взрослым и детям старше 14 лет обычно назначают по 25-50 мг препарата 2-3 раза в сутки, в зависимости от тяжести заболевания. При необходимости длительного лечения после достижения необходимого терапевтического эффекта необходимо постепенно уменьшать дозу препарата до минимальной эффективной дозы. Рекомендуемая поддерживающая суточная доза препарата 50 мг.

Максимальная суточная доза препарата 150 мг.

Детям в возрасте от 6 до 14 лет дозу препарата подбирают по формуле 2 мг/кг массы тела в сутки. При ювенильном ревматоидном артрите доза препарата может быть увеличена лечащим врачом до 3 мг/кг массы тела в сутки.

Препарат в форме раствора для инъекций применяют внутримышечно. Препарат рекомендуется вводить глубоко в верхнюю наружную четверть ягодичной мышцы.

Раствор для инъекций применяют для лечения взрослых в случае, когда необходимо быстро купировать боль. Обычно назначают 1 ампулу препарата (75 мг активного вещества) 1 раз в сутки. В случае необходимости лечащий врач может увеличить дозу препарата до 2 ампул в сутки, при этом вторая инъекция проводится, спустя несколько часов после первой. Не рекомендуется применять препарат в форме раствора для инъекций более 5 дней подряд. При необходимости терапию продолжают препаратом в форме таблеток.

Побочные действия

Препарат обычно хорошо переносится, однако, в некоторых случаях возможно развитие таких побочных эффектов:

со стороны сердечно-сосудистой системы и системы кроветворения: повышение артериального давления, анемия (в том числе гемолитическая и апластическая), лейкопения, агранулоцитоз, тромбоцитопения;
со стороны желудочно-кишечного тракта: тошнота, рвота, потеря аппетита, боль в эпигастральной области, нарушение стула (возможно развитие, как запора, так и диареи), метеоризм, панкреатит. В единичных случаях отмечалось развитие желудочно-кишечных кровотечений, эрозии и язвенных поражений желудочно-кишечного тракта;
со стороны печени и почек: повышение активности печеночных ферментов, гепатит, нарушение оттока желчи, интерстициальный нефрит, папиллярный некроз, острая почечная недостаточность;
со стороны центральной и периферической нервной системы: головная боль, головокружение, нарушение координации, нарушение режима сна и бодрствования, повышенная возбудимость, раздражительность, парестезии, тремор конечностей, судороги. Кроме того, у пациентов возможно нарушение слуха и зрения, шум в ушах. В единичных случаях у пациентов отмечалось развитие депрессии, психических нарушений и асептического менингита;
аллергические реакции: кожная сыпь, зуд, крапивница, эритема, синдром Стивенса-Джонсона, бронхоспазм, фотосенсибилизация. В единичных случаях отмечалось развитие анафилактических реакций, в том числе анафилактического шока;
другие: эозинофильная пневмония, выпадение волос, при применении препарата в форме раствора для инъекций у пациентов отмечалось развитие гематом, абсцессов и некроза жировой ткани.

Противопоказания

Повышенная индивидуальная чувствительность к компонентам препарата и другим нестероидным противовоспалительным препаратам;
эрозивно-язвенные поражения желудочно-кишечного тракта в период обострения;
нарушения кроветворения неустановленной этиологии;
детский возраст до 6 лет;
третий триместр беременности.

Беременность:

Препарат противопоказан к применению в третьем триместре беременности. В первом и втором триместре беременности препарат может быть назначен лечащим врачом, в случае, если ожидаемая польза для матери выше, чем потенциальный риск для ребенка. В таком случае рекомендуется назначать препарат в наименьшей эффективной дозе.

Препарат противопоказан к применению в период лактации. При необходимости назначения препарата необходимо решить вопрос о прекращении грудного вскармливания.

Передозировка

При приеме завышенных доз препарата у пациентов отмечалось развитие головной боли, головокружения, тошноты, рвоты, болей в эпигастральной области. При дальнейшем повышении дозы препарата возможно развитие миоклонических судорог, потеря сознания, желудочно-кишечного кровотечения (рвотные массы цвета кофейной гущи), а также нарушений функции печени и/или почек.

Специфического антидота нет. При передозировке показано промывание желудка, прием энтеросорбента и проведение симптоматической терапии, направленной на поддержание жизненных функций.

Проведение форсированного диуреза, гемодиализа и перитонеального диализа не дает значительного результата при передозировке препарата, поэтому проведение этих мероприятий при отравлении диклофенаком натрия нецелесообразно.

Взаимодействие

Препарат способствует увеличению плазменных концентраций дигоксина, антикоагулянтов непрямого действия, пероральных гипогликемических препаратов и производных хинола. Кроме того, препарат способствует повышению концентрации лития в крови.

Диклофенак натрия повышает токсичность циклоспорина и метотрексата.

При одновременно применении повышает риск развития нежелательных эффектов глюкокортикостероидов.

Препарат усиливает риск развития гиперкалиемии при одновременном приеме с калийсберегающими диуретиками.

Ацетилсалициловая кислота при одновременном применении способствует снижению плазменных концентраций диклофенака натрия.

Условия хранения

Препарат рекомендуется хранить в сухом месте вдали от прямых солнечных лучей при температуре от 8 до 25 градусов Цельсия.

Срок годности – 3 года.

Обратите внимание!

Описание препарата Алмирал на этой странице — упрощенная авторская версия сайта apteka911, созданная на основании инструкции/ий по применению. Перед приобретением или использованием препарата вы должны проконсультироваться с врачом и ознакомиться с оригинальной инструкцией производителя (прилагается к каждой упаковке препарата).

Информация о препарате предоставлена исключительно с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению. Только врач может принять решение о назначении препарата, а также определить дозы и способы его применения.

Алмирал: инструкция

Форма выпуска:

раствор для инъекций, 75 мг/3 мл по 3 мл в ампуле; по 5 ампул в блистере; по 1 или 2 блистера в картонной коробке

Состав:

3 мл раствора (1 ампула) содержит: диклофенак натрия 75 мг

Производитель:

Кипр

Динамика цен на «Алмирал р-р д/ин. 75мг/3мл амп. 3мл №10»

Алмирал цена в Аптеке 911

Название	Цена
Алмирал р-р д/ин. 75мг/3мл амп. 3мл №10	215.00 грн.
Алмирал р-р д/ин. 75мг/3мл амп. 3мл №5	107.50 грн.

✅ Категория препаратов	Алмирал
✅ Количество препаратов в каталоге	2
✅ Средняя цена препарата	161.25 грн.
✅ Самый дешевый препарат	107.50 грн.
✅ Самый дорогой препарат	215.00 грн.

Искать в других регионах

Александрия
Белая Церковь
Борисполь
Боярка
Бровары
Васильков
Винница
Горишние Плавни (Комсомольск)
Днепр
Дрогобыч
Житомир
Запорожье
Ивано-Франковск
Измаил
Ирпень
Каменское (Днепродзержинск)
Кременчуг
Кривой Рог
Кропивницкий (Кировоград)
Лозовая
Лубны
Луцк
Львов
Мукачево
Николаев
Никополь
Новомосковск
Обухов
Одесса
Павлоград
Первомайск
Полтава
Ровно
Самбор
Смела
Сумы
Тернополь
Ужгород
Умань
Фастов
Харьков
Херсон
Хмельницкий
Червоноград
Черкассы
Чернигов
Черновцы
Черноморск

Источник

действующее вещество: 3 мл раствора (1 ампула) содержит диклофенак натрия 75 мг

вспомогательные вещества : пропиленгликоль, спирт бензиловый, натрия формальдегид сульфоксилатов, натрия метабисульфит (E 223), натрия гидроксид, вода для инъекций.

Раствор для инъекций.

Основные физико-химические свойства: прозрачная бесцветная или слегка желтоватый раствор.

Нестероидные противовоспалительные средства. Производные уксусной кислоты и родственные соединения. Код АТХ М01А В05.

Алмирал — нестероидный препарат с выраженными обезболивающими / противовоспалительными свойствами. Он является ингибитором простагландинсинтетазы (ЦОГ). Диклофенак натрия in vitro в концентрациях, эквивалентных тем, которые были достигнуты в человека, не угнетает биосинтез протеогликанов в хрящевой ткани. Если препарат применяют одновременно с опиоидами для снятия послеоперационной боли, Алмирал существенно уменьшает потребность в опиоидов.

Показания

Препарат при введении предназначен для лечения:

воспалительных и дегенеративных форм ревматизма, ревматоидного артрита, анкилозирующего спондилита, остеоартрита, спондилоартрита, вертебрального болевого синдрома, несуставный ревматизма;
острых приступов подагры
почечной и билиарной колик;
боли и отека после травм и операций;
тяжелых приступов мигрени.

Препарат при введении в виде внутривенных инфузий предназначен для лечения или профилактики послеоперационной боли.

Повышенная чувствительность к действующему веществу, натрия метабисульфита или к любым другим компонентам препарата
Кровотечение или перфорация желудочно-кишечного тракта в анамнезе, связанная с предыдущим лечением нестероидными противовоспалительными средствами (НПВС);
Активная форма язвенной болезни / кровотечения или рецидивирующее язвенная болезнь / кровотечение в анамнезе (два или более отдельных эпизоды установленной язвы или кровотечения)
III триместр беременности;
Как и другие НПВС, диклофенак также противопоказан пациентам, у которых применение ибупрофена, ацетилсалициловой кислоты или других нестероидных противовоспалительных препаратов провоцирует приступы бронхиальной астмы, ангионевротического отека, крапивницы или острого ринита;
Воспалительные заболевания кишечника (например болезнь Крона или язвенный колит);
Печеночная недостаточность
Почечная недостаточность
Застойная сердечная недостаточность (NYHA II -IV)
Высокий риск развития послеоперационных кровотечений, свертывания крови, нарушений гемостаза, гемопоэтических нарушений или цереброваскулярных кровотечений;
Лечение ПЕРИОПЕРАЦИОННОЙ боли при аорто-коронарном шунтировании (или использования аппарата искусственного кровообращения)
Ишемическая болезнь сердца у пациентов, имеющих стенокардию, перенесенный инфаркт миокарда
Цереброваскулярные заболевания у пациентов, перенесших инсульт или имеют эпизоды преходящих ишемических атак;
Заболевания периферических артерий.

В данной лекарственной форме препарат противопоказан детям.

Только по внутривенного применения .

Одновременное применение НПВП или антикоагулянта (в том числе низких доз гепарина).
Наличие в анамнезе геморрагического диатеза, подтвержденная или подозреваемая цереброваскулярная кровотечение в анамнезе.
Операции, связанные с высоким риском кровотечения.
Бронхиальная астма в анамнезе.
Умеренное или тяжелое нарушение функции почек (креатинин сыворотки крови> 160 мкмоль / л).
Гиповолемия или обезвоживания из любой причины.

Ниже приведены взаимодействия, которые наблюдались при применении раствора для инъекций и / или других лекарственных форм диклофенака.

Литий. При условии одновременного применения диклофенак может повысить концентрации лития в плазме крови. Рекомендуется мониторинг уровня лития в сыворотке крови.

Дигоксин. При условии одновременного применения диклофенак может повысить концентрации дигоксина в плазме крови. Рекомендуется мониторинг уровня дигоксина в сыворотке крови.

Диуретики и антигипертензивные средства. Как и другие НПВС, одновременное применение диклофенака с диуретиками и антигипертензивными средствами (например бета-блокаторами, ингибиторами АПФ (АПФ)) может привести к снижению их антигипертензивного влияния через ингибирование синтеза сосудорасширяющих простагландинов. Таким образом, подобную комбинацию применяют с оговоркой, а пациенты, особенно пожилые больные должны находиться под тщательным наблюдением относительно артериального давления. Пациенты должны получать надлежащую гидратацию, рекомендуется также мониторинг функции почек после начала сопутствующей терапии и на регулярной основе после нее, особенно по диуретиков и ингибиторов АПФ, учитывая увеличение риска нефротоксичности.

Препараты, как известно, вызывают гиперкалиемии. Сопутствующее лечение калийсберегающими диуретиками, циклоспорином, такролимусом или триметопримом может быть связано с увеличением уровня калия в сыворотке крови, поэтому мониторинг состояния пациентов следует проводить более часто.

Антикоагулянты и антитромботические средства. Рекомендуется принять меры предосторожности, поскольку сопутствующее введение может повысить риск кровотечения. Хотя влияние диклофенака на активность антикоагулянтов не выявлено, существуют отдельные данные об увеличении риска кровотечения у пациентов, получающих диклофенак и антикоагулянты одновременно.

Другие НПВП, включая селективные ингибиторы циклооксигеназы-2, и кортикостероиды. Одновременное назначение диклофенака и других системных НПВС или кортикостероидов может повысить риск желудочно-кишечного кровотечения или язвы. Следует избегать одновременного применения двух или более НПВП.

Селективные ингибиторы обратного захвата серотонина (СИОЗС). Одновременное назначение системных НПВС и СИОЗС может повысить риск кровотечения в пищеварительном тракте.

Противодиабетические препараты. Диклофенак можно применять вместе с пероральными гипогликемическими средствами без влияния на их клиническое действие. Однако известны отдельные случаи как гипогликемического, так и гипергликемического влияния, требующих изменения дозировки противодиабетических препаратов при лечении диклофенаком. При таких состояниях необходим мониторинг уровня глюкозы в крови, что является Меры предосторожности при сопутствующей терапии.

Метотрексат. Диклофенак может подавлять клиренс метотрексата в почечных канальцах, что приводит к повышению уровня метотрексата. При введении НПВП, включая диклофенак, менее чем за 24 часа до лечения метотрексатом рекомендуется быть осторожными, поскольку может расти концентрация метотрексата в крови и увеличиваться токсичность этого вещества. Были зарегистрированы случаи серьезной токсичности, когда метотрексат и НПВС, включая диклофенак, применяли с интервалом в пределах 24 часов. Это взаимодействие опосредовано через накопление метотрексата в результате нарушения почечной экскреции в присутствии НПВС.

Циклоспорин. Диклофенак, как и другие НПВП, может увеличивать нефротоксичность циклоспорина через влияние на простагландины почек. В связи с этим его следует применять в более низких дозах, чем для больных, циклоспорин не получают.

Такролимус. При применении НПВП с такролимусом возможно повышение риска нефротоксичности, что может быть опосредованно через почечные антипростагландин эффекты НПВС и ингибитора кальциневрина.

Антибактериальные хинолины. Существуют отдельные данные по судорог, которые могут быть результатом сопутствующего применения хинолонов и НПВС. Это может наблюдаться у пациентов как с наличием, так и с отсутствием в анамнезе эпилепсии или судом. Таким образом, следует проявлять осторожность при рассмотрении вопроса о применении хинолонов пациентам, которые уже получают НПВС.

Фенитоин. При применении фенитоина одновременно с диклофенаком рекомендуется проводить мониторинг концентрации фенитоина в плазме крови в связи с ожидаемым увеличением экспозиции фенитоина.

Колестипол и колестирамин. Эти препараты могут вызвать задержку или уменьшения всасывания диклофенака. Таким образом, рекомендуется назначать диклофенак по крайней мере за час до или через 4-6 ч после применения колестипола / колестирамина.

Сердечные гликозиды. Одновременное применение сердечных гликозидов и НПВП может усилить сердечную недостаточность, снизить скорость клубочковой фильтрации и повысить уровень гликозидов в плазме крови.

Мифепристон. НПВС не следует применять в течение 8-12 дней после применения мифепристона, поскольку НПВП могут уменьшить его эффект.

Мощные ингибиторы CYP2C9. Осторожность рекомендуется при совместном назначении диклофенака с мощными ингибиторами CYP2C9 (например с вориконазолом), что может привести к значительному увеличению максимальной концентрации в плазме крови и экспозиции диклофенака вследствие угнетения его метаболизма.

общие

Побочные эффекты можно минимизировать путем применения минимальной эффективной дозы в течение наименьшего возможного срока, необходимого для контроля симптомов.

Следует избегать применения препарата Алмирал с системными НПВС, включая селективные ингибиторы ЦОГ-2, из-за отсутствия какой-либо синергического пользы и возможности развития дополнительных побочных эффектов.

Следует соблюдать осторожность при назначении препарата пациентам пожилого возраста. В частности, для пациентов пожилого возраста со слабым здоровьем и для больных с низким показателем массы тела рекомендуется применять самые низкие эффективные дозы.

Как и при применении других НПВП, без предварительной экспозиции диклофенака могут также возникнуть аллергические реакции, в том числе анафилактические / анафилактоидные.

Как и другие НПВС, Алмирал благодаря своим фармакодинамическим свойствам может маскировать признаки и симптомы инфекции.

Метабисульфит натрия в растворе для инъекций может привести к отдельным тяжелых реакций гиперчувствительности и к бронхоспазма.

Влияние на пищеварительную систему

При применении всех НПВП, включая диклофенак, были зарегистрированы случаи желудочно-кишечных кровотечений (рвота кровью, мелена), образование язвы или перфорации, которые могут быть летальными и наблюдаться в любое время в процессе лечения как с предупредительными симптомами, так и без них, а также при наличии в анамнезе серьезных явлений со стороны желудочно-кишечного тракта. Эти явления обычно имеют более серьезные последствия у пациентов пожилого возраста. Если у пациентов, получающих диклофенак, наблюдаются желудочно-кишечные кровотечения или образования язвы, применение препарата необходимо прекратить.

Как и при применении всех НПВП, включая диклофенак, необходимо тщательное медицинское наблюдение; особую осторожность следует проявлять при назначении диклофенака пациентам с симптомами, свидетельствующими о нарушениях со стороны желудочно-кишечного тракта, или с наличием язвы желудка или кишечника, кровотечения и перфорации в анамнезе. Риск желудочно-кишечных кровотечений, образования язв или перфорации выше при увеличении дозы НПВП, включая диклофенак, а также у пациентов с наличием в анамнезе язвы, особенно с осложнениями в виде кровотечения или перфорации.

Пациенты пожилого возраста имеют повышенную частоту нежелательных реакций при применении НПВП, особенно таких, как желудочно-кишечные кровотечения и перфорации, которые могут быть летальными.

Чтобы снизить риск токсического воздействия на пищеварительную систему у пациентов с язвой в анамнезе, особенно с осложнениями в виде кровотечения или перфорации, и у пациентов пожилого возраста, лечение начинают и поддерживают низкими эффективными дозами.

Для таких пациентов, а также больных, нуждающихся сопутствующего применения лекарственных средств, содержащих низкие дозы ацетилсалициловой кислоты (АСК) или других лекарственных средств, которые, вероятно, повышают риск нежелательного воздействия на пищеварительную систему, следует рассмотреть вопрос о комбинированную терапию с применением защитных лекарственных средств (например ингибиторов протонного насоса или мизопростола).

Пациенты с желудочно-кишечной токсичности в анамнезе, особенно пожилого возраста, должны сообщать о любых необычных абдоминальных симптомах (особенно кровотечения в пищеварительном тракте). Предостережение также нужны для больных, получающих сопутствующие препараты, которые могут повысить риск язвы или кровотечения, такие как системные кортикостероиды, антикоагулянты (например варфарин), антитромботические средства (например ацетилсалициловая кислота) или селективные ингибиторы обратного захвата серотонина.

Влияние на печень

Необходим тщательный медицинский контроль, если Алмирал назначают пациентам с пораженной функцией печени, поскольку их состояние может обостриться.

Как и при применении других НПВП, включая диклофенак, уровень одного и более печеночных ферментов может повышаться. Во время длительного лечения препаратом Алмирал качестве меры предосторожности назначают регулярный надзор за функциями печени.

Если нарушения функции печени сохраняются или ухудшаются, если клинические признаки или симптомы могут быть связаны с прогрессирующими заболеваниями печени или если наблюдаются другие проявления (например эозинофилия, сыпь), применение препарата Алмирал следует прекратить.

Течение заболеваний, таких как гепатиты, может проходить без продромальных симптомов.

Предостережение необходимы в случае, если Алмирал применяют пациентам с печеночной порфирией, из-за вероятности провокации приступа.

Влияние на почки

Поскольку при лечении НПВС, включая диклофенак, сообщалось о задержке жидкости и отек, особое внимание следует уделить больным с нарушением функции сердца или почек, артериальной гипертензией в анамнезе, больным пожилого возраста, больным, получающих терапию диуретиками или препаратами, которые существенно влияют на почечную функцию, и пациентам с существенным снижением внеклеточного объема жидкости с любой причине, например до или после серьезного хирургического вмешательства. В таких случаях в качестве меры предосторожности рекомендуется мониторинг функции почек. Прекращение терапии обычно приводит возвращение к состоянию, которое предшествовало лечению.

Воздействие на кожу

В связи с приемом НПВС, в том числе диклофенака, очень редко были зарегистрированы серьезные реакции со стороны кожи (некоторые из них были летальными), включая эксфолиативный дерматит, синдром Стивенса-Джонсона и токсический эпидермальный некролиз. Очевидно, высокий риск развития этих реакций наблюдается в начале курса терапии, в большинстве случаев — в течение первого месяца лечения. Применение препарата Алмирал необходимо прекратить при первом появлении кожных высыпаний, поражений слизистой оболочки или любых других признаков повышенной чувствительности.

Системная красная волчанка (СКВ) и смешанные заболевания соединительной ткани

У пациентов с СКВ и смешанными заболеваниями соединительной ткани может наблюдаться повышенный риск развития асептического менингита.

Сердечно-сосудистые и цереброваскулярные эффекты

Назначать диклофенак пациентам со значительными факторами риска кардиоваскулярных явлений (например, артериальная гипертония, гиперлипидемия, сахарный диабет, курение) можно только после тщательной клинической оценки. Поскольку кардиоваскулярные риски диклофенака могут расти с увеличением дозы и продолжительности лечения, его необходимо применять как можно более короткий период и в самой эффективной дозе. Следует периодически просматривать потребности пациента в применении диклофенака для облегчения симптомов и ответ на терапию. С осторожностью применять пациентам в возрасте от 65 лет.

Для пациентов с наличием в анамнезе артериальной гипертензии и / или застойной сердечной недостаточности легкой или умеренной степени тяжести необходимо проведение соответствующего мониторинга и рекомендации, поскольку в связи с приемом НПВС, включая диклофенак, были зарегистрированы случаи задержки жидкости и отеков.

Применение диклофенака, особенно в высоких дозах (150 мг / сут) в течение длительного времени, может быть связано с незначительным увеличением риска развития артериальных тромботических событий (например инфаркта миокарда или инсульта).

Пациентам с неконтролируемой артериальной гипертензией, застойной сердечной недостаточностью, устойчивой ишемической болезнью сердца, заболеваниями периферических артерий и / или цереброваскулярной болезнью назначать диклофенак Не рекомендуется при необходимости применение возможно только после тщательной оценки риск-пользы только в дозировке не более 100 мг в сутки. Подобную оценку следует провести перед началом долгосрочного лечения пациентов с факторами риска развития сердечно-сосудистых явлений (например артериальной гипертензией, гиперлипидемией, сахарным диабетом и курением).

Пациенты должны быть проинформированы о возможности возникновения серьезных случаев (боль в груди, одышка, слабость, нарушение речи), которое может произойти в любое время. В этом случае надо немедленно обратиться к врачу.

Влияние на гематологические показатели

При длительном применении препарата, как и других НПВП, рекомендуется мониторинг анализа крови.

Как и другие НПВС, диклофенак может временно подавлять агрегацию тромбоцитов. Следует тщательно наблюдать за больными с нарушениями гемостаза, геморрагическим диатезом или гематологическими нарушениями.

Астма в анамнезе

У больных бронхиальной астмой, сезонный аллергический ринит, пациентов с отеком слизистой оболочки носа (назальные полипы), хроническими обструктивными заболеваниями легких или хроническими инфекциями дыхательных путей (особенно связанными с аллергическими, подобными ринитов симптомами) чаще, чем у других, возникают реакции на НПВС, похожие на обострение астмы (так называемая непереносимость анальгетиков / анальгетическое астма), отек Квинке, крапивница. В связи с этим таким больным рекомендованы специальные меры (готовность к оказанию неотложной помощи). Это также касается больных с аллергией на другие вещества, проявляется кожными реакциями, зудом или крапивницей.

Как и другие препараты, подавляющие активность простагландинсинтетазы, диклофенак натрия и другие НПВП могут спровоцировать развитие бронхоспазма у пациентов, страдающих бронхиальной астмой или у пациентов с бронхиальной астмой в анамнезе.

Беременность

В I и II триместрах беременности препарат Алмирал можно назначать только в случае, если ожидаемая польза для матери превышает потенциальный риск для плода, только в минимальной эффективной дозе, продолжительность лечения должна быть настолько короткой, насколько это возможно.

Алмирал противопоказан во время третьего триместра беременности.

Период кормления грудью

Как и другие нестероидные противовоспалительные средства, диклофенак проникает в грудное молоко в небольшом количестве. Таким образом, чтобы избежать нежелательного влияния на младенца, Алмирал не следует применять во время кормления грудью.

Фертильность

Как и другие нестероидные противовоспалительные средства, Алмирал может повлиять на фертильность женщины. Препарат не рекомендуют женщинам, планирующим беременность. Женщины, которые имеют осложнения с оплодотворением, или те, кто проходил обследование в результате инфертильности, должны прекратить применение препарата Алмирал.

Пациенты, у которых во время лечения Алмирал наблюдаются нарушения зрения, головокружение, сонливость или другие нарушения со стороны центральной нервной системы, должны воздерживаться от управления автотранспортом и работы с механизмами.

Препарат следует применять в самых эффективных дозах в течение короткого периода времени, учитывая задачи лечения у каждого отдельного пациента.

взрослые

Препарат Алмирал, раствор для инъекций, не применяют более 2 дня. В случае необходимости лечение можно продолжить таблетками или суппозиториями диклофенака.

инъекция

С целью предупреждения повреждения нервных или других тканей в месте инъекции нужно придерживаться следующих правил.

Доза обычно составляет 75 мг (одна ампула) в сутки, которую вводят путем глубокой инъекции в верхний наружный сектор большой ягодичной мышцы. В тяжелых случаях (например, колики), суточную дозу можно увеличить до двух инъекций по 75 мг, между которыми соблюдают интервал в несколько часов (по одной инъекции в каждую ягодицу). В качестве альтернативы 75 мг раствора для инъекций можно комбинировать с другими лекарственными формами диклофенака (например таблетками или суппозиториями) до максимальной суммарной суточной дозы 150 мг диклофенака натрия.

В условиях приступа мигрени клинический опыт ограничен случаями с начальным применением одной ампулы 75 мг, дозу вводят при возможности сразу же после применения суппозиториев по

100 мг в тот же день (при необходимости). Общая суточная доза не должна превышать 175 мг в первый день.

Нет доступных данных по применению препарата Алмирал для лечения приступов мигрени более, чем один день.

внутривенные инфузии

Непосредственно перед началом инфузии Алмирал следует развести в 100-500 мл

0,9% раствора натрия хлорида или 5% раствора глюкозы. Оба раствора нужно буферизацию раствором бикарбоната натрия (0,5 мл 8,4% раствора или 1 мл 4,2%). Использовать можно только прозрачные растворы.

Алмирал, раствор для инъекций, не следует вводить в виде болюсной инъекции.

Рекомендуемые альтернативные режимы дозирования препарата Алмирал, раствора для инъекций

для лечения умеренной и тяжелой послеоперационной боли 75 мг необходимо вводить непрерывно от 30 минут до 2:00; в случае необходимости лечение можно повторить через 4-6 часов, но доза не должна превышать 150 мг в сутки
для профилактики послеоперационной боли через 15 мин — 1:00 после хирургического вмешательства нужно ввести нагрузочную дозу 25-50 мг, после этого необходимо применить непрерывную инфузию примерно 5 мг / час до максимальной суточной дозы 150 мг.

Пациенты пожилого возраста

Хотя у пациентов пожилого возраста фармакокинетика препарата Алмирал не ухудшается к любому клинически значимой степени, нестероидные противовоспалительные препараты следует применять с осторожностью таким пациентам, которые, как правило, более склонны к развитию нежелательных реакций. В частности, для ослабленных пациентов пожилого возраста или пациентов с низким показателем массы тела рекомендуется применять самые низкие эффективные дозы (см. Также раздел «Особенности применения»); также пациентов необходимо обследовать по желудочно-кишечных кровотечений при лечении НПВП.

Рекомендуемая максимальная суточная доза Алмирал составляет 150 мг.

Диклофенак в лекарственной форме раствора для инъекций противопоказан детям.

Симптомы. Типичная клиническая картина последствий передозировки диклофенака отсутствует. Передозировка может вызвать такие симптомы, как головная боль, тошнота, рвота, боль в эпигастрии, гастроинтестинальная кровотечение, диарея, головокружение, дезориентация, возбуждение, кома, сонливость, звон в ушах, потеря сознания или судороги. В случае тяжелого отравления возможна острая почечная недостаточность и поражение печени.

Лечение.

В течение одного часа после применения потенциально токсичного количества препарата внутрь следует рассмотреть возможность применения активированного угля. Кроме того, у взрослых следует рассмотреть возможность промывание желудка в течение одного часа после применения потенциально токсичного количества препарата. При частых или длительных судорогах необходимо внутривенно ввести диазепам. С учетом клинического состояния пациента могут быть показаны другие мероприятия. Лечение симптоматическое.

Нижеприведенные побочные эффекты включают такие, которые связаны с введением препарата Алмирал в условиях краткосрочного и длительного применения.

Со стороны крови и лимфатической системы: тромбоцитопения, лейкопения, анемия (включая гемолитическую и апластической анемией), агранулоцитоз.

Со стороны иммунной системы : гиперчувствительность, анафилактические и анафилактоидные реакции (включая артериальную гипотонию и шок); ангионевротический отек (включая отек лица).

Психические расстройства: дезориентация, депрессия, бессонница, ночные кошмары, раздражительность и другие психические расстройства.

Со стороны нервной системы: головная боль, головокружение, сонливость, утомляемость, парестезии, нарушения памяти, судороги, тревожность, тремор, асептический менингит, расстройство чувства вкуса, инсульт, спутанность сознания, галлюцинации, нарушение чувствительности, общее недомогание.

Со стороны органа зрения: расстройство зрения, затуманивание зрения, диплопия, неврит зрительного нерва.

Со стороны органов слуха и лабиринта: вертиго, звон в ушах, нарушение слуха.

Со стороны сердца: сердцебиение, боль в груди, сердечная недостаточность, инфаркт миокарда.

Со стороны сосудистой системы : артериальная гипертензия, артериальная гипотензия, васкулит.

Респираторные, торакальные и медиастинальные нарушения : астма (включая диспноэ), пневмонит.

Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, диарея, диспепсия, боль в животе, метеоризм, гастрит, кишечные кровотечения, рвота с примесью крови, геморрагическая диарея, мелена, язва желудка или кишечника с кровотечением или без него или с перфорацией (иногда с летальным исходом, особенно у пациентов пожилого возраста); колит (включая геморрагический колит и обострение язвенного колита или болезнь Крона) запор стоматит (в том числе язвенный стоматит) глоссит; расстройства со стороны пищевода мембранные стриктуры кишечника; панкреатит.

Гепатобилиарной системы : повышение уровня трансаминаз, гепатит, желтуха, нарушение функции печени, мгновенный гепатит, гепатонекроз, печеночная недостаточность.

Со стороны кожи и подкожных тканей: сыпь, крапивница, буллезная сыпь, экзема, эритема, мультиформная эритема, синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла), эксфолиативный дерматит, потеря волос, реакция фоточувствительности, пурпура, аллергическая пурпура, зуд.

Со стороны почек и мочевыводящих путей: острая почечная недостаточность, гематурия, протеинурия, нефротический синдром, интерстициальный нефрит, почечный папиллярный некроз.

Общие нарушения и нарушения в месте введения препарата: реакция в месте инъекции, боль, затвердение, отек, некроз в месте инъекции, абсцесс в месте инъекции.

Со стороны репродуктивной системы и молочных желез: импотенция.

Доказано повышенный риск тромботических осложнений (например, инфаркт миокарда или инсульт), связанный с применением диклофенака, в частности в высоких терапевтических дозах (150 мг в сутки) и при длительном применении.

Хранить при температуре не выше 25 °С в оригинальной упаковке в недоступном для детей месте.

Алмирал, раствор для инъекций, нельзя смешивать с другими растворами для инъекций.

Ампулы по 75 мг / 3 мл: по 5 ампул в фасонных блистере, по 1 или 2 блистера в картонной коробке.

Источник

Производитель

Медокемі ЛТД, Кiпр

Состав

Діюча речовина: 1 мл розчину містить натрію диклофенаку 25 мг;

допоміжні речовини: пропіленгліколь, спирт бензиловий, натрію формальдегід сульфоксилат, натрію метабісульфіт, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

Форма выпуска

Ампулы по 75 мг/3 мл: по 5 ампул в фасонном блистере, по 2 блистера в картонной коробке.

Лекарственная форма

Раствор для инъекций.

Прозрачный бесцветный или едва желтоватый раствор.

Действующее вещество

ДИКЛОФЕНАК

Фармакодинамика

Диклофенак — нестероїдний протизапальний засіб, неселективний блокатор циклооксигенази, що має протизапальну, аналгезуючу, жарознижувальну, імуносупресивну, антиагрегаційну дію.

Механізм дії диклофенаку полягає в інгібуванні ферменту циклооксигенази-2 (ЦОГ-2) шляхом блокування доступів арахідонової кислоти в активний сайт, розміщений у верхній частині гідрофобного каналу всередині ЦОГ-2 та ЦОГ-1, внаслідок чого пригнічується синтез простагландинів, протеаз та інших біологічно активних компонентів.

ЦОГ-1 контролює синтез простагландинів, які регулюють цілісність слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, функцію тромбоцитів і нирковий кровотік, ЦОГ-2 бере участь у синтезі простагландинів при запаленні. ЦОГ-2 у нормальних умовах відсутня. Її синтез індукується дією деяких тканинних факторів, що ініціюють запальну реакцію (цитокіни тощо). У зв’язку з цим передбачається, що протизапальна дія диклофенаку зумовлена інгібуванням ЦОГ-2, а його небажані реакції — інгібуванням ЦОГ-1. Показник активності диклофенаку, тобто співвідношення блокування ЦОГ-1/ЦОГ-2, що дозволяє оцінити його потенційну токсичність, становить 2,2.

Протизапальну дію диклофенаку, поряд з вищеописаним, пов’язують із гальмуванням перекисного окиснення ліпідів, стабілізацією мембран лізосом (обидва ці механізми запобігають ушкодженню клітинних структур), зменшенням утворення АТФ (знижується енергозабезпечення запальної реакції), гальмуванням агрегації нейтрофілів (порушується вивільнення з них медіаторів запалення), гальмуванням синтезу ревматоїдного фактора у хворих на ревматоїдний артрит. Диклофенак пригнічує переважно фазу ексудації, меншою мірою — проліферації, зменшуючи синтез колагену й пов’язане з цим склерозування тканин.

Аналгезуюча дія диклофенаку більшою мірою виявляється при болях слабкої та середньої інтенсивності, які локалізуються в м’язах, суглобах, сухожиллях, нервових стовбурах, а також при головному або зубному болю. При сильних вісцеральних болях диклофенак менш ефективний і поступається силою аналгезуючої дії перед наркотичним аналгетиками. У той же час, доведена досить висока аналгетична активність диклофенаку при коліках і післяопераційних болях.

Жарознижувальний ефект диклофенаку виявляється тільки при пропасниці. На нормальну температуру тіла препарат не впливає, чим відрізняється від «гіпотермічних» засобів.

Імуносупресивний ефект диклофенаку виражений помірно, виявляється при тривалому застосуванні та має «вторинний» характер: знижуючи проникність капілярів, диклофенак утруднює контакт імунокомпетентних клітин з антигеном і контакт антитіл із субстратом.

Антиагрегаційний ефект диклофенаку слабкий і є оборотним.

Фармакокинетика

Всмоктування. Приблизно через 20 хв після внутрішньом’язового введення 75 мг диклофенаку натрію концентрація препарату в плазмі крові становить 2,5 мкг/мл (8 моль/л). Співвідношення між концентрацією препрату і прийнятою дозою має лінійний характер. Такий фармакокінетичний показник, як площа під кривою (UAC), при застосуванні ін’єкційної форми був у 2 рази більший за показник при пероральному або ректальному застосуванні, оскільки при пероральному або ректальному застосуванні більше половини активної субстанції метаболізується печінкою («first pass» ефект). Після повторного застосування препарату фармакокінетичні показники не змінюються. За умови дотримання рекомендованих інтервалів між введеннями препарату кумуляції не відмічається.

Розподіл. Зв’язування з білками сироватки крові становить 99,7 %, воно відбувається переважно з альбуміном (99,4 %). Уявний об’єм розподілу становить 0,12 — 0,17 л/кг. Диклофенак проникає в синовіальну рідину, де його максимальна концентрація досягається на 2 — 4 год пізніше, ніж в плазмі крові. Уявний період напіввиведення із синовіальної рідини становить 3 — 6 год. Через 2 години після досягнення максимальної концентрації у плазмі концентрація диклофенаку в синовіальній рідині вища, ніж у плазмі, і її значення залишаються вищими протягом 12 год.

Метаболізм. Метаболізм диклофенаку здійснюється частково шляхом глюкуронізації незміненої молекули, але, головним чином, за допомогою одноразового і багаторазового метоксилювання, що призводить до утворення декількох фенольних метаболітів (3′-гідрокси-, 4′-гідрокси-, 5′-гідрокси-, 4′,5-дигідрокси- та 3′-гідрокси-4′-метоксидиклофенаку), більшість з яких перетворюється на глюкуронідні кон’югати. Два з цих фенольних метаболітів біологічно активні, але значно меншою мірою, ніж диклофенак.

Виведення. Загальний системний плазмовий кліренс диклофенаку становить 263 ± 56 мл/хв. Кінцевий період напіввиведення становить 1 — 2 год. Період напіввиведення 4-х метаболітів, включаючи два фармакологічно активних, також нетривалий і становить 1 — 3 год. Один із метаболітів, 3′-гідрокси-4′-метоксидиклофенак, має довший період напіввиведення, проте цей метаболіт повністю неактивний.

Приблизно 60 % застосованої дози препарату виводиться з сечею у вигляді глюкуронових кон’югатів незміненої активної речовини, а також у вигляді метаболітів, більшість з яких являють собою глюкуронові кон’югати. У незміненому вигляді виводиться менше 1 % диклофенаку. Решта застосованої дози препарату виводиться у вигляді метаболітів з жовчю, з калом.

В осіб літнього віку істотних змін фармакокінетики диклофенаку не спостерігається. У пацієнтів з порушенням функції нирок при призначенні Алміралу у звичайних разових дозах накопичення диклофенаку не відмічалося. У тому випадку, коли кліренс креатиніну становить менше 10 мл/хв, розрахункові рівноважні концентрації гідроксиметаболітів диклофенаку приблизно у 4 рази вищі, ніж у здорових пацієнтів. Проте в кінцевому результаті метаболіти виводяться з жовчю.

У пацієнтів з хронічним гепатитом або компенсованим цирозом печінки показники фармакокінетики диклофенаку аналогічні таким у пацієнтів без захворювань печінки.

Показания

— острая боль при почечной колике, остео — и ревматоидном артрите;

— болевые синдромы со стороны позвоночника;

— острый приступ подагры;

— острая травма и переломы, послеоперационная боль.

Противопоказания

язва желудка или кишечника в стадии обострения;

желудочно-кишечное кровотечение;

повышенная чувствительность к диклофенаку или другим ингредиентам препарата, в том числе к метабісульфату натрия;

острая сердечная недостаточность;

противопоказан тем пациентам, у которых в ответ на прием ацетилсалициловой кислоты или других НПВП возникают приступы бронхиальной астмы, крапивница или острый ринит;

нарушение кроветворения;

детский возраст до 18 лет;

периоды беременности и кормления грудью.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами

Літій, фенітоїн, дигоксин. Алмірал може підвищувати їх концентрації в плазмі крові.

Діуретичні засоби. Алмірал, як і інші НПЗП, може зменшувати вираженість діуретичної дії. Одночасне застосування калійзберігаючих діуретиків може призводити до підвищення рівня калію в сироватці крові (у випадку такого поєднання лікарських засобів даний показник слід часто контролювати).

НПЗП. Одночасне системне застосування НПЗП може збільшувати частоту виникнення небажаних явищ та побічних ефектів збоку шлунково-кишкового тракту.

Кортикостероїди. Одночасне системне застосування підвищує ризик шлунково-кишкових кровотеч.

Інгібітори АПФ. Алмірал послаблює дію інгібіторів АПФ. Одночасне застосування підвищує ризик порушення функції нирок

Антикоагулянти. Хоча в клінічних дослідженнях не було встановлено впливу Алміралу на дію антикоагулянтів, існують окремі повідомлення про підвищення ризику кровотеч у пацієнтів, які приймали одночасно Алмірал і дані препарати. Тому у випадку такого поєднання лікарських засобів рекомендується пильний і регулярний нагляд за хворими.

Протидіабетичні препарати. У клінічних дослідженнях встановлено, що можливе одночасне застосування Алміралу й протидіабетичних препаратів, при цьому ефективність останніх не змінюється. Проте існують окремі повідомлення про розвиток у таких випадках як гіпоглікемії, так і гіперглікемії, що обумовлювало необхідність зміни дози цукрознижувальних препаратів під час застосування Алміралу.

Метотрексат. Слід дотримуватись обережності при призначенні НПЗП менше, ніж за 24 год до або після прийому метотрексату, оскільки в таких випадках може підвищуватися концентрація метотрексату в крові і посилюватися його токсична дія.

Циклоспорин. Вплив НПЗП на синтез простагландинів у нирках може посилювати нефротоксичність циклоспорину.

Пробенецид. Лікарські засоби, в склад яких входить пробенецид, можуть уповільнювати елімінацію Адміралу.

Фуросемід та гіпотензивні засоби. Одночасне застосування зменшує лікувальний ефект фуросеміду та гіпотензивних засобів.

Похідні хінолону. Є окремі повідомлення про розвиток судом у хворих, котрі одержували одночасно похідні хінолону й НПЗП.

Способы применения

Препарат слід вводити глибоко внутрішньом’язово у верхній зовнішній квадрант сідничної ділянки.

Дорослі та підлітки старше 18 років. Доза, звичайно, становить 75 мг (вміст 1 ампули) 1 раз на день. У тяжких випадках (наприклад, при коліках), як виняток, можуть бути проведені 2 ін’єкції по 75 мг з проміжком у декілька годин (друга ін’єкція повинна проводитися у протилежну сідничну ділянку). Максимальна добова доза — 150 мг. Курс лікування — 2 — 5 днів.

Передозировка

Не существует специфического антидота.

Симптомы: острая головная боль, возбуждение, артериальная гипотензия, почечная недостаточность, головокружение, судороги. Лечение: симптоматические дезинтоксикационные мероприятия, которые проводятся при передозировке нестероидными препаратами — форсированный диурез, при необходимости-гемодиализ.

Побочные действия

Прояви побічних реакцій бувають: поширені (? 10 %), непоширені (? 1 %, < 10 % ), рідко поширені (? 0,001 %, < 0,1 % ), дуже рідко поширені (< 0,001 %).

Органи шлунково-кишкового тракту: непоширені — біль в епігастральній ділянці, нудота, блювання, діарея, спазми в животі, диспепсія, здуття живота, анорексія; рідко поширені — шлунково-кишкова кровотеча (криваве блювання, мелена, діарея з домішками крові), виразки шлунка і кишечнику, що супроводжуються або не супроводжуються кровотечею чи перфорацією; дуже рідко поширені — афтозний стоматит, глосит, зміни з боку стравоходу, виникнення діафрагмоподібних структур в кишечнику, порушення з боку нижніх відділів кишечнику, такі як неспецифічний геморагічний коліт, загострення неспецифічного виразкового коліту або хвороби Крона, запори, панкреатит.

Серцево-судинна система: дуже рідко поширені — прискорене серцебиття, біль у грудній клітці, артеріальна гіпертензія, застійна серцева недостатність.

Центральна нервова система: непоширені — головний біль, запаморочення, вертимо, порушення мозкового кровообігу; рідко поширені — сонливість, слабкість; дуже рідко поширені — порушення сенсорних та смакових відчуттів, парестезія, порушення пам’яті, дезорієнтація, нечіткий зір, диплопія, тремтіння кінцівок, психотичні реакції, асептичний менінгіт, погіршення слуху, шум у вухах, безсоння, нічні жахи, дратівливість, судоми, депресія, відчуття збентеженості.

Шкіра: непоширені — висипання; рідко поширені — кропив’янка; дуже рідко поширені — екзема, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, еритродермія (ексфоліативні дерматити), облисіння, реакції фоточутливості, пурпура, включаючи елегрічну пурпуру, геморагічні висипання. У пацієнтів, які раніше не отримували Алмірал, у період лікування препаратом, як і під час терапії іншими НПЗП, у поодиноких випадках можуть розвинутися алергічні реакції, включаючи анафілактичні й анафілактоїдні реакції, анафілактичні шоки. Можливий розвиток реакцій гіперчутливості на метабісульфіт натрію, що входить до складу ін’єкційного розчину.

Нирки: рідко поширені — набряк; дуже рідко поширені — гостра ниркова недостатність, гематурія, протеїнурія (альбумінурія), інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром, папілярний некроз.

Печінка: непоширені — підвищення рівня сироваткових трансфераз (АлАТ, АсАТ); дуже рідко поширені — порушення функції печінки, включаючи гепатит, що супроводжується або не супроводжується жовтяницею.

Система крові: дуже рідко поширені — тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, гемолітична та апластична анемія.

Інші прояви: рідко поширені — реакції підвищеної чутливості, зокрема бронхоспазм, анафілактичні системні реакції, артеріальна гіпотензія; дуже рідко поширені — імпотенція, васкуліти, пневмонії.

Реакції у місці введення: непоширені — небажані реакції в місці введення (біль та ущільнення тканин); дуже рідко поширені — абсцес та некроз в місці внутрішньом’язового введення.

Особые условия

Застосування у період вагітності або годування груддю. Не застосовують у період вагітності. На час лікування годування груддю припинити.

Діти. Не застосовувати у дітей віком до 18 років.

Особливості застосування. У період лікування Алміралом у будь-який час може виникнути шлунково-кишкова кровотеча або розвинутися виразка шлунково-кишкового тракту, яка іноді ускладнюється перфорацією; причому далеко не завжди мають місце симптоми-провісники цих ускладнень або наявність анамнестичних відомостей про виразкове ураження. Серйозніші наслідки цих ускладнень можуть відмічатися у пацієнтів літнього віку. В окремих випадках, коли у пацієнтів, які отримують Алмірал, розвиваються ці ускладнення, лікування препаратом потрібно припинити.

Алмірал, завдяки своїм фармакодинамічним властивостям, може маскувати скарги і симптоми, характерні для інфекційно-запальних захворювань.

Під час застосування Алміралу необхідний пильний медичний нагляд за хворими, які страждають на хворобу Крона.

Під час застосування Алміралу, як і інших НПЗП, може підвищуватися рівень одного або кількох печінкових ферментів. Тому при тривалій терапії Алміралом як запобіжний захід показане регулярне дослідження функції печінки. Якщо порушення з боку функціональних показників печінки зберігаються або посилюються або якщо виникають скарги або симптоми, котрі вказують на захворювання печінки, а також у тому випадку, коли виникають інші побічні явища (наприклад, еозинофілія, висипання тощо), прийом Алміралу треба припинити. Потрібно мати на увазі, що гепатит на фоні прийому Алміралу може виникнути без продромальних явищ.

Обережність необхідна при призначенні Алміралу хворим на печінкову порфірію, оскільки препарат може провокувати напади порфірії.

Оскільки простагландини відіграють важливу роль у підтримці ниркового кровотоку, особлива обережність потрібна при лікуванні пацієнтів із порушеннями функції серця або нирок, пацієнтів літнього віку, хворих, які отримують діуретичні засоби, а також хворих, у яких є значне зменшення об’єму циркулюючої плазми будь-якої етіології, наприклад, у період перед та після масивних хірургічних втручань. У цих випадках під час застосування Алміралу рекомендується як запобіжний захід регулярний контроль функції нирок. Припинення застосування препарату, зазвичай, призводить до відновлення функції нирок до вихідного рівня.

При тривалому застосуванні Алміралу або застосуванні високих доз показаний систематичний контроль картини периферичної крові.

Алмірал, як і інші НПЗП, може тимчасово інгібувати агрегацію тромбоцитів. Тому у пацієнтів із порушеннями гемостазу необхідний ретельний контроль відповідних лабораторних показників.

Особливої обережності слід дотримуватися при внутрішньом’язовому введенні Алміралу хворим на бронхіальну астму (через ризик посилення вираженості симптомів захворювання), а також пацієнтам з алергічним ринітом (у тому числі сезонним) і поліпами слизової оболонки носа.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Під час лікування уникати керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

Несумісність. Невідома. Не змішувати в одному шприці з іншими лікарськими засобами.

Категорія відпуску. За рецептом.

Особые условия хранения

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці в недоступному для дітей місці.

Синоним

ДИКЛОФЕНАК, АГЛОФЕН, АЛМИРАЛ, АПО-ДИКЛО, БЕТАРЕН, БИОРАН, БИОРАН РАПИД, БОЛТАРОМ-50, ВЕРАЛ, ВЕРАЛ®, ВОЛЬТАРЕН®, ВОЛЬТАРЕН® Д, ВОЛЬТАРЕН® РАПИД, ВОЛЬТАРЕН® РЕТАРД, ВОЛЬТАРЕН® СР, ВОЛЬФЕНАК РАПИД, ВУРДОН, Д-КЛОФЕНАК, ДЕКЛОМЕН, ДИК, ДИКЛАК, ДИКЛАК®, ДИКЛАК® ID, ДИКЛАК® ГЕЛЬ, ДИКЛАК® ЛИПОГЕЛЬ, ДИКЛО ДУО, ДИКЛО РАПИД, ДИКЛО-Ф, ДИКЛОБЕНЕ, ДИКЛОБЕРЛ, ДИКЛОБЕРЛ® 100, ДИКЛОБЕРЛ® 50, ДИКЛОБЕРЛ® N 75, ДИКЛОБЕРЛ® РЕТАРД, ДИКЛОБРЮ, ДИКЛОБРЮ 100 мг, ДИКЛОВИТ, ДИКЛОГЕН®, ДИКЛОДЕРМ, ДИКЛОМАКС, ДИКЛОМЕК, ДИКЛОМЕН, ДИКЛОМОЛ™, ДИКЛОНАК, ДИКЛОНАК ГЕЛЬ, ДИКЛОНАТ® П, ДИКЛОНАТ® П 50, ДИКЛОНАТ® П РЕТАРД 100, ДИКЛОРАН, ДИКЛОРАН®, ДИКЛОРАН® CP, ДИКЛОРАН® ГЕЛЬ, ДИКЛОРЕУМ, ДИКЛОРЕУМ РЕТАРД, ДИКЛОТАРД, ДИКЛОФЕН, ДИКЛОФЕНАК ДИЭТИЛАМИНА, ДИКЛОФЕНАК НАТРИЯ, БЛЕЗИН, ВЕРНАК, ВОЛЬТАРЕН® ЭМУЛЬГЕЛЬ, ДИГНОФЕНАК, ДИКЛО, ДИКЛО-ПУРЕН, ДИКЛОРОН, ДИКЛОФЕНАК НАТРИЯ РЕТАРД, ДИКЛОФЕНАК РЕТАРД, ДИКЛОФЕНАК-АВАНТ™, ДИКЛОФЕНАК-БИОЛЕК, ДИКЛОФЕНАК-ВИОЛА, ДИКЛОФЕНАК-ДАРНИЦА, ДИКЛОФЕНАК-ЗДОРОВЬЕ, ДИКЛОФЕНАК НАТРИЯ ЛХ, ДИКЛОФЕНАК-ЗДОРОВЬЕ УЛЬТРА, ВОЛЬТАРЕН ФОРТЕ 12ЧАСОВ, ДИКЛОФЕНАК-ЗДОРОВЬЕ ФОРТЕ, ДИКЛОФЕНАК-КРЕДОФАРМ

Инструкция, размещенная на данной странице, носит информационный характер и предназначена исключительно для ознакомительных целей. Не используйте данную инструкцию в качестве медицинских рекомендаций . Постановка диагноза и выбор методики лечения осуществляется только вашим лечащим врачом. Подробнее об Отказе от ответственности.

Источник

Общая информация

Сайт Моя Аптека
является современной информационно-справочной платформой, которая помогает найти и сравнить цены на любые товары аптечного ассортимента в аптеках Украины. Это самый простой способ подобрать лекарства по самой низкой цене в ближайшей к Вам аптеке и сэкономить до 20-30%
на некоторых покупках.

Просматривайте актуальные цены и наличие необходимого товара в любой аптеке на карте в онлайн формате, бронируйте его всего в несколько шагов и забирайте в удобное время в указанной аптеке.

Как забронировать лекарства на сайте Моя Аптека?

Оформить резерв
на необходимый товар можно с помощью зеленой кнопки со значком корзинки «Забронировать» на странице товара, на карте или прямо из каталога.
Можно ли получить скидку при резервировании?

Да! Наш сервис дает возможность экономить до 30% стоимости от фактической цены в аптеке
на те товары, на которые предусмотрена скидка.
Сумма скидки указывается при оформлении брони.
Как оплатить и получить свой заказ?

Оплата и получение товара осуществляется только в аптеке по адресу, который был выбран при бронировании товара.
Моя Аптека
дает возможность каждому экономить деньги и время на покупке лекарств.

Сайт mypharmacy.com.ua не предоставляет услуг по доставке/отправке товаров

Экономьте до 30%
при бронировании товаров в аптеках.

Алмирал раствор д/ин. 75 мг/3 мл по 3 мл амп. №5

Цена от 75.00
до 142.40
грн

Наличие в
2336 аптеках

Аптеки на карте

Основная информация

Производитель

Бренд

Действующие вещества

Категория

Показания

вертебралгия, артралгия, невралгия

Область применения

неврология

Форма выпуска

Инъекции

Разрешено

для взрослых

Условия отпуска

рецептурный

Инструкция для Алмирал раствор д/ин. 75 мг/3 мл по 3 мл амп. №5

Состав
Показания
Противопоказания
Способ применения и дозы
Побочные реакции
Передозировка
Применение в период беременности или кормления грудью
Условия хранения
Регистрационные данные

Состав

діюча речовина: 3 мл розчину (1 ампула) містить: диклофенак натрію 75 мг;

допоміжні речовини: пропіленгліколь, спирт бензиловий, натрію формальдегід сульфоксилат, натрію метабісульфіт (E 223), натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний або ледь жовтуватий розчин.

Фармакотерапевтична група

Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Похідні оцтової кислоти та споріднені сполуки. Код АТХ М01А В05.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Алмірал – нестероїдний препарат з вираженими знеболювальними/протизапальними властивостями. Він є інгібітором простагландинсинтетази (циклооксигенази). Диклофенак натрію in vitro в концентраціях, еквівалентних тим, які були досягнуті у людини, не пригнічує біосинтез протеогліканів у хрящовій тканині. Якщо препарат застосовують одночасно з опіоїдами для зняття післяопераційного болю, Алмірал суттєво зменшує потребу в опіоїдах.

Фармакокінетика.

Абсорбція.

Після введення 75 мг диклофенаку шляхом внутрішньом’язової ін’єкції абсорбція починається негайно, а середня максимальна концентрація у плазмі, що становить приблизно 2,558±

0,968 мкг/мл (2,5 мкг/мл ≡ 8 мікромоль/л) досягається приблизно через 20 хв. Об’єм абсорбції лінійно пропорційний величині дози.

У разі якщо 75 мг диклофенаку вводять шляхом внутрішньовенної інфузії протягом 2 годин, середня максимальна концентрація у плазмі становить приблизно 1,875±0,436 мкг/мл (1,9 мкг/мл ≡ 5,9 мікромоль/л). Більш короткий час інфузії призводить до вищої максимальної концентрації у плазмі, тоді як триваліші інфузії призводять до плато концентрації, пропорційної до показника інфузії після 3-4 годин. На відміну від відповідних результатів перорального застосування, у разі застосування препарату у вигляді супозиторіїв або внутрішньом’язового введення концентрація у плазмі крові швидко знижується одразу після досягнення максимальних рівнів.

Біодоступність.

Площа під кривою концентрації (AUC) після внутрішньом’язового або внутрішньовенного введення приблизно удвічі більша, ніж після перорального або ректального введення, тому що цей шлях дає змогу уникнути метаболізму першого проходження через печінку.

Розподіл.

99,7 % диклофенаку зв’язується з протеїнами, головним чином з альбуміном (99,4 %).

Диклофенак потрапляє до синовіальної рідини, де максимальна концентрація встановлюється через 2-4 год після досягнення пікового значення у плазмі крові. Очікуваний період напіввиведення з синовіальної рідини становить від 3 до 6 годин. Через дві години після досягнення рівня пікового значення у плазмі крові концентрація диклофенаку у синовіальній рідині перевищує цей показник у плазмі крові і залишається вищою протягом періоду до 12 годин.

Диклофенак був виявлений у низькій концентрації (100 нг/мл) у грудному молоці в однієї жінки, яка годувала груддю. Передбачувана кількість препарату, що потрапляє в організм немовляти з грудним молоком, еквівалентна 0,03 мг/кг/добу.

Метаболізм.

Біотрансформація диклофенаку відбувається частково шляхом глюкуронідації інтактної молекули, але головним чином шляхом одноразового та багаторазового гідроксилювання та метоксилювання, що призводить до утворення кількох фенольних метаболітів, більшість з яких перетворюється у кон’югати глюкуроніду. Два з цих фенольних метаболітів є біологічно активними, однак їхня дія виражена значно менше, ніж для диклофенаку.

Виведення.

Загальний системний кліренс диклофенаку у плазмі становить 263±56 мл/хв (середнє значення ± SD). Термінальний період напіввиведення у плазмі становить 1-2 години. Чотири метаболіти, включаючи два активних, також мають короткий період напіввиведення з плазми – 1-3 години. Приблизно 60 % введеної дози виводиться з сечею у вигляді глюкуронідного кон’югату інтактної молекули та у вигляді метаболітів, більшість із яких також перетворюється на глюкуронідні кон’югати. Менш ніж 1 % виводиться у вигляді незміненої речовини. Залишки дози елімінуються у вигляді метаболітів через жовч з фекаліями.

Спеціальні групи пацієнтів.

Літні пацієнти. Ніякої різниці залежно від віку хворого в абсорбції, метаболізмі або екскреції препарату не спостерігалося, окрім того, що у п’яти пацієнтів літнього віку 15-хвилинна внутрішньовенна інфузія призвела до вищої на 50 % концентрації у плазмі, ніж це спостерігалося у молодих здорових добровольців.

Пацієнти з порушенням функції нирок. У пацієнтів із порушенням функції нирок при дотриманні режиму звичайного дозування можна не очікувати накопичення незміненої активної речовини, виходячи з кінетики препарату після одноразового застосування. За умов кліренсу креатініну менше ніж 10 мл/хв рівні гідроксиметаболітів у плазмі крові приблизно у 4 рази вищі, ніж у здорових добровольців.

Однак метаболіти остаточно виводяться із жовчю.

Пацієнти із захворюваннями печінки. У пацієнтів із хронічним гепатитом або компенсованим цирозом печінки кінетика та метаболізм диклофенаку є такими ж, як і у пацієнтів без захворювання печінки.

Показания

Препарат при внутрішньом’язовому введенні призначений для лікування:

запальних та дегенеративних форм ревматизму, ревматоїдного артриту, анкілозуючого спондиліту, остеоартриту, спондилоартриту, вертебрального больового синдрому, несуглобового ревматизму;
гострих нападів подагри;
ниркової та біліарної колік;
болю та набряку після травм і операцій;
тяжких нападів мігрені.

Препарат при введенні у вигляді внутрішньовенних інфузій призначений для лікування або профілактики післяопераційного болю.

Противопоказания

Відома гіперчутливість до діючої речовини, натрію метабісульфіту або до будь-яких інших компонентів препарату;
Кровотеча або перфорація шлунково-кишкового тракту в анамнезі, пов’язана з попереднім лікуванням нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ);
Активна форма виразкової хвороби/кровотечі або рецидивуюча виразкова хвороба/кровотеча в анамнезі (два або більше окремих епізоди встановленої виразки або кровотечі);
III триместр вагітності;
Як і інші НПЗЗ, диклофенак також протипоказаний пацієнтам, у яких застосування ібупрофену, ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів провокує напади бронхіальної астми, ангіоневротичного набряку, кропив’янки або гострого риніту;
Запальні захворювання кишечнику (наприклад хвороба Крона або виразковий коліт);
Печінкова недостатність;
Ниркова недостатність;
Застійна серцева недостатність (NYHA II –IV);
Високий ризик розвитку післяопераційних кровотеч, незгортання крові, порушень гемостазу, гемопоетичних порушень чи цереброваскулярних кровотеч;
Лікування періопераційного болю при аорто-коронарному шунтуванні (або використання апарату штучного кровообігу);
Ішемічна хвороба серця у пацієнтів, які мають стенокардію, перенесений інфаркт міокарда;
Цереброваскулярні захворювання у пацієнтів, які перенесли інсульт або мають епізоди транзиторних ішемічних атак;
Захворювання периферичних артерій.

У даній лікарській формі препарат протипоказаний дітям.

Тільки щодо внутрішньовенного застосування.

Одночасне застосування НПЗЗ або антикоагулянту (в тому числі низьких доз гепарину).
Наявність в анамнезі геморагічного діатезу, підтверджена або підозрювана цереброваскулярна кровотеча в анамнезі.
Операції, пов’язані з високим ризиком кровотечі.
Бронхіальна астма в анамнезі.
Помірне або тяжке порушення ниркової функції (креатинін сироватки крові >160 мкмоль/л).
Гіповолемія або зневоднення з будь-якої причини.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Нижче наведено взаємодії, що спостерігалися під час застосування розчину для ін’єкцій, та/або інших лікарських форм диклофенаку.

Літій. За умов одночасного застосування диклофенак може підвищити концентрації літію у плазмі крові. Рекомендується моніторинг рівнів літію у сироватці.

Дигоксин. За умов одночасного застосування диклофенак може підвищити концентрації дигоксину в плазмі крові. Рекомендується моніторинг рівнів дигоксину у сироватці крові.

Діуретики та антигіпертензивні засоби. Як і інші НПЗЗ, супутнє застосування диклофенаку з діуретиками та антигіпертензивними засобами (наприклад бета-блокаторами, інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ)) може призвести до зниження їх антигіпертензивного впливу через інгібування синтезу судинорозширювальних простагландинів. Таким чином, подібну комбінацію застосовують із застереженням, а пацієнти, особливо хворі літнього віку, повинні перебувати під ретельним наглядом щодо артеріального тиску. Пацієнти повинні отримувати належну гідратацію, рекомендується також моніторинг функції нирок після початку супутньої терапії та на регулярній основі після неї, особливо щодо діуретиків та інгібіторів АПФ, з огляду на збільшення ризику нефротоксичності.

Препарати, що, як відомо, спричиняють гіперкаліємію. Супутнє лікування калійзберігаючими діуретиками, циклоспорином, такролімусом або триметопримом може бути пов’язане зі збільшенням рівнів калію у сироватці крові, тому моніторинг стану пацієнтів слід проводити більш часто.

Антикоагулянти та антитромботичні засоби. Рекомендується вжити застережних заходів, оскільки супутнє введення може підвищити ризик кровотечі. Хоча вплив диклофенаку на активність антикоагулянтів не виявлений, існують окремі дані про збільшення ризику кровотечі у пацієнтів, які отримують диклофенак та антикоагулянти одночасно.

Тому для впевненості, що ніякі зміни в дозуванні антикоагулянтів не потрібні, рекомендовано ретельний моніторинг стану таких пацієнтів. Як і інші нестероїдні протизапальні засоби, диклофенак у високих дозах може тимчасово пригнічувати агрегацію тромбоцитів.

Інші НПЗЗ, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2, та кортикостероїди. Супутнє введення диклофенаку та інших системних НПЗЗ або кортикостероїдів може підвищити ризик шлунково-кишкової кровотечі або виразки. Слід уникати одночасного застосування двох або більше НПЗЗ.

Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС). Супутнє введення системних НПЗЗ та СІЗЗС може підвищити ризик кровотечі у травному тракті.

Антидіабетичні препарати. Диклофенак можна застосовувати разом із пероральними антидіабетичними засобами без впливу на їх клінічну дію. Однак відомі окремі випадки як гіпоглікемічного, так і гіперглікемічного впливу, що потребують зміни дозування антидіабетичних засобів під час лікування диклофенаком. При таких станах необхідний моніторинг рівня глюкози у крові, що є застережним заходом під час супутньої терапії.

Метотрексат. Диклофенак може пригнічувати кліренс метотрексату в ниркових канальцях, що призводить до підвищення рівня метотрексату. При введенні НПЗЗ, включаючи диклофенак, менше ніж за 24 години до лікування метотрексатом рекомендується бути обережними, оскільки може зростати концентрація метотрексату в крові і збільшуватися токсичність цієї речовини. Були зареєстровані випадки серйозної токсичності, коли метотрексат і НПЗЗ, включаючи диклофенак, застосовували з інтервалом у межах 24 годин. Ця взаємодія опосередкована через накопичення метотрексату в результаті порушення ниркової екскреції у присутності НПЗЗ.

Циклоспорин. Диклофенак, як і інші НПЗЗ, може збільшувати нефротоксичність циклоспорину через вплив на простагландини нирок. У зв’язку з цим його слід застосовувати в нижчих дозах, ніж для хворих, які циклоспорин не отримують.

Такролімус. При застосуванні НПЗЗ з такролімусом можливе підвищення ризику нефротоксичності, що може бути опосередковано через ниркові антипростагландинові ефекти НПЗЗ та інгібітору кальциневрину.

Антибактеріальні хіноліни. Існують окремі дані щодо судом, які можуть бути результатом супутнього застосування хінолонів та НПЗЗ. Це може спостерігатися у пацієнтів як з наявністю, так і з відсутністю в анамнезі епілепсії або судом. Таким чином, слід проявляти обережність при розгляді питання про застосування хінолонів пацієнтам, які вже отримують НПЗЗ.

Фенітоїн. При застосуванні фенітоїну одночасно з диклофенаком рекомендується проводити моніторинг концентрації фенітоїну в плазмі крові у зв’язку з очікуваним збільшенням експозиції фенітоїну.

Колестипол та холестирамін. Ці препарати можуть спричинити затримку або зменшення всмоктування диклофенаку. Таким чином, рекомендується призначати диклофенак принаймні за одну годину до або через 4-6 годин після застосування колестиполу/холестираміну.

Серцеві глікозиди. Одночасне застосування серцевих глікозидів і НПЗЗ може посилити серцеву недостатність, знизити швидкість клубочкової фільтрації і підвищити рівні глікозидів у плазмі крові.

Міфепристон. НПЗЗ не слід застосовувати протягом 8-12 днів після застосування міфепристону, оскільки НПЗЗ можуть зменшити його ефект.

Потужні інгібітори CYP2C9. Обережність рекомендується при спільному призначенні диклофенаку з потужними інгібіторами CYP2C9 (наприклад з вориконазолом), що може призвести до значного збільшення максимальної концентрації у плазмі крові та експозиції диклофенаку внаслідок пригнічення його метаболізму.

Особливості застосування

Загальні

Небажані ефекти можна мінімізувати шляхом застосування мінімальної ефективної дози протягом найменшого можливого терміну, необхідного для контролю симптомів.

Слід уникати застосування препарату Алмірал із системними НПЗЗ, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2, через відсутність будь-якої синергічної користі і можливості розвитку додаткових побічних ефектів.

Слід бути обережними при призначенні препарату пацієнтам літнього віку. Зокрема, для пацієнтів літнього віку зі слабким здоров’ям та для хворих із низьким показником маси тіла рекомендується застосовувати найнижчі ефективні дози.

Як і при застосуванні інших НПЗЗ, без попередньої експозиції диклофенаку можуть також виникнути алергічні реакції, в тому числі анафілактичні/анафілактоїдні.

Як і інші НПЗЗ, Алмірал завдяки своїм фармакодинамічним властивостям може маскувати ознаки і симптоми інфекції.

Метабісульфіт натрію у розчині для ін’єкцій також може призвести до окремих тяжких реакцій гіперчутливості та до бронхоспазму.

Вплив на травну систему

При застосуванні всіх НПЗЗ, включаючи диклофенак, були зареєстровані випадки шлунково-кишкових кровотеч (блювання кров’ю, мелена), утворення виразки або перфорації, які можуть бути летальними і спостерігатися у будь-який час у процесі лікування як з попереджувальними симптомами, так і без них, а також при наявності в анамнезі серйозних явищ з боку шлунково-кишкового тракту. Ці явища зазвичай мають більш серйозні наслідки у пацієнтів літнього віку. Якщо у пацієнтів, які отримують диклофенак, спостерігаються шлунково-кишкові кровотечі або утворення виразки, застосування препарату необхідно припинити.

Як і при застосуванні всіх НПЗЗ, включаючи диклофенак, необхідним є ретельне медичне спостереження; особливу обережність слід проявляти при призначенні диклофенаку пацієнтам із симптомами, що свідчать про порушення з боку шлунково-кишкового тракту, або з наявністю виразки шлунка або кишечнику, кровотечі або перфорації в анамнезі. Ризик шлунково-кишкових кровотеч, утворення виразок або перфорацій вищий при збільшенні дози НПЗЗ, включаючи диклофенак, а також у пацієнтів із наявністю в анамнезі виразки, особливо з ускладненнями у вигляді кровотечі або перфорації.

Пацієнти літнього віку мають підвищену частоту небажаних реакцій у разі застосування НПЗЗ, особливо таких, як шлунково-кишкові кровотечі та перфорації, що можуть бути летальними.

Щоб знизити ризик токсичного впливу на травну систему у пацієнтів з виразкою в анамнезі, особливо з ускладненнями у вигляді кровотечі або перфорації, та у пацієнтів літнього віку, лікування починають та підтримують найнижчими ефективними дозами.

Для таких пацієнтів, а також хворих, які потребують супутнього застосування лікарських засобів, що містять низькі дози ацетилсаліцилової кислоти (АСК) або інших лікарських засобів, які, ймовірно, підвищують ризик небажаної дії на травну систему, слід розглянути питання про комбіновану терапію із застосуванням захисних лікарських засобів (наприклад інгібіторів протонного насоса або мізопростолу).

Пацієнти зі шлунково-кишковою токсичністю в анамнезі, особливо літнього віку, повинні повідомляти про будь-які незвичні абдомінальні симптоми (особливо кровотечі в травному тракті). Застереження також потрібні для хворих, які отримують супутні препарати, що можуть підвищити ризик виразки або кровотечі, такі як системні кортикостероїди, антикоагулянти (наприклад варфарин), антитромботичні засоби (наприклад ацетилсаліцилова кислота) або селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну.

Вплив на печінку

Потрібен ретельний медичний нагляд, якщо Алмірал призначають пацієнтам з ураженою функцією печінки, оскільки їх стан може загостритися.

Як і при застосуванні інших НПЗЗ, включаючи диклофенак, рівень одного і більше печінкових ензимів може підвищуватися. Під час довгострокового лікування препаратом Алмірал як застережний захід призначають регулярний нагляд за функціями печінки.

Якщо порушення функції печінки зберігаються або погіршуються, якщо клінічні ознаки або симптоми можуть бути пов’язані з прогресуючими захворюваннями печінки або якщо спостерігаються інші прояви (наприклад еозинофілія, висипання), застосування препарату Алмірал слід припинити.

Перебіг захворювань, таких як гепатити, може проходити без продромальних симптомів.

Застереження необхідні у разі, якщо Алмірал застосовують пацієнтам з печінковою порфірією, через імовірність провокації нападу.

Вплив на нирки

Оскільки при лікуванні НПЗЗ, включаючи диклофенак, повідомлялося про затримку рідини та набряк, особливу увагу слід приділити хворим із порушенням функції серця або нирок, артеріальною гіпертензією в анамнезі, хворим літнього віку, хворим, які отримують супутню терапію діуретиками або препаратами, що суттєво впливають на ниркову функцію, та пацієнтам із суттєвим зниженням позаклітинного об’єму рідини з будь-якої причини, наприклад до або після серйозного хірургічного втручання. У таких випадках як застережний захід рекомендується моніторинг ниркової функції. Припинення терапії зазвичай зумовлює повернення до стану, який передував лікуванню.

Вплив на шкіру

У зв’язку із застосуванням НПЗЗ, в тому числі диклофенаку, дуже рідко були зареєстровані серйозні реакції з боку шкіри (деякі з них були летальними), включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз. Очевидно, найвищий ризик розвитку цих реакцій спостерігається на початку курсу терапії, в більшості випадків – протягом першого місяця лікування. Застосування препарату Алмірал необхідно припинити при першій появі шкірних висипань, уражень слизової оболонки або будь-яких інших ознак підвищеної чутливості.

Системний червоний вовчак (СЧВ) і змішані захворювання сполучної тканини

У пацієнтів із СЧВ і змішаними захворюваннями сполучної тканини може спостерігатися підвищений ризик розвитку асептичного менінгіту.

Серцево-судинні та цереброваскулярні ефекти

Призначати диклофенак пацієнтам із значними факторами ризику кардіоваскулярних явищ (наприклад, артеріальна гіпертонія, гіперліпідемія, цукровий діабет, куріння) можна лише після ретельної клінічної оцінки. Оскільки кардіоваскулярні ризики диклофенаку можуть зростати із збільшенням дози та тривалості лікування, його необхідно застосовувати якомога коротший період та у найнижчій ефективній дозі. Слід періодично переглядати потреби пацієнта у застосуванні диклофенаку для полегшення симптомів та відповідь на терапію. З обережністю застосовувати пацієнтам віком від 65 років.

Для пацієнтів з наявністю в анамнезі артеріальної гіпертензії та/або застійної серцевої недостатності легкого або помірного ступеня тяжкості необхідним є проведення відповідного моніторингу та надання рекомендацій, оскільки у зв’язку із застосуванням НПЗЗ, включаючи диклофенак, були зареєстровані випадки затримки рідини та набряків.

Застосування диклофенаку, особливо у високих дозах (150 мг/добу) і протягом тривалого часу, може бути пов’язане із незначним збільшенням ризику розвитку артеріальних тромботичних подій (наприклад інфаркту міокарда або інсульту).

Пацієнтам з неконтрольованою артеріальною гіпертензією, застійною серцевою недостатністю, стійкою ішемічною хворобою серця, захворюваннями периферичних артерій та/або цереброваскулярною хворобою призначати диклофенак не рекомендовано, за необхідністю застосування можливе лише після ретельної оцінки ризику-користі тільки в дозуванні не більше 100 мг на добу. Подібну оцінку слід провести перед початком довгострокового лікування пацієнтів з факторами ризику розвитку серцево-судинних явищ (наприклад артеріальною гіпертензією, гіперліпідемією, цукровим діабетом та палінням).

Пацієнти повинні бути проінформовані щодо можливості виникнення серйозних випадків (біль у грудях, задишка, слабкість, порушення мови) яке може відбутися у будь який час. У цьому випадку треба негайно звернутися до лікаря.

Вплив на гематологічні показники

При тривалому застосуванні препарату, як і інших НПЗЗ, рекомендується моніторинг аналізу крові.

Як і інші НПЗЗ, диклофенак може тимчасово пригнічувати агрегацію тромбоцитів. Слід ретельно наглядати за хворими з порушеннями гемостазу, геморагічним діатезом або гематологічними порушеннями.

Астма в анамнезі

У хворих на бронхіальну астму, сезонний алергічний риніт, пацієнтів з набряком слизової оболонки носа (назальні поліпи), хронічними обструктивними захворюваннями легень або хронічними інфекціями дихальних шляхів (особливо пов’язаними з алергічними, подібними до ринітів симптомами) частіше, ніж у інших, виникають реакції на НПЗЗ, схожі на загострення астми (так звана непереносимість аналгетиків/аналгетична астма), набряк Квінке або кропив’янка. У зв’язку з цим таким хворим рекомендовані спеціальні застережні заходи (готовність до надання невідкладної допомоги). Це також стосується хворих з алергією на інші речовини, що проявляється шкірними реакціями, свербежем або кропив’янкою.

Як і інші препарати, що пригнічують активність простагландинсинтетази, диклофенак натрію та інші НПЗП можуть спровокувати розвиток бронхоспазму у пацієнтів, які страждають на бронхіальну астму, або у пацієнтів з бронхіальною астмою в анамнезі.

Фертильність у жінок

Застосування препарату Алмірал може призвести до порушення фертильності у жінок і не рекомендується жінкам, які прагнуть завагітніти. Стосовно жінок, які можуть мати труднощі із зачаттям або які проходять обстеження з приводу безпліддя, слід розглянути питання про відміну препарату Алмірал.

Способ применения и дозы

Препарат слід застосовувати у найменших ефективних дозах протягом найкоротшого періоду часу, враховуючи завдання лікування у кожного окремого пацієнта.

Дорослі

Препарат Алмірал, розчин для ін’єкцій, не застосовують більше ніж 2 дні. У разі необхідності лікування можна продовжити таблетками або супозиторіями диклофенаку.

Внутрішньом’язова ін’єкція

З метою попередження пошкодження нервових або інших тканин у місці внутрішньом’язової ін’єкції потрібно дотримуватись таких правил.

Доза зазвичай становить 75 мг (одна ампула) на добу, яку вводять шляхом глибокої ін’єкції у верхній зовнішній сектор великого сідничного м’яза. У тяжких випадках (наприклад, коліки), добову дозу можна збільшити до двох ін’єкцій по 75 мг, між якими дотримують інтервал у кілька годин (по одній ін’єкції в кожну сідницю). Як альтернативу 75 мг розчину для ін’єкцій можна комбінувати з іншими лікарськими формами диклофенаку (наприклад таблетками або супозиторіями) до максимальної сумарної добової дози 150 мг діклофенаку натрію.

В умовах нападу мігрені клінічний досвід обмежений випадками з початковим застосуванням однієї ампули 75 мг, дозу вводять при можливості одразу ж після застосування супозиторіїв по

100 мг у той же самий день (за необхідності). Загальна добова доза не має перевищувати 175 мг у перший день.

Немає доступних даних щодо застосування препарату Алмірал для лікування нападів мігрені більш, ніж один день.

Внутрішньовенні інфузії

Безпосередньо перед початком внутрішньовенної інфузії Алмірал слід розвести у 100-500 мл

0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози. Обидва розчини потрібно буферизувати розчином бікарбонату натрію (0,5 мл 8,4 % розчину або 1 мл 4,2 %). Використовувати можна тільки прозорі розчини.

Алмірал, розчин для ін’єкцій, не слід вводити у вигляді внутрішньовенної болюсної ін’єкції.

Рекомендовані альтернативні режими дозування препарату Алмірал, розчину для ін’єкцій:

для лікування помірного і тяжкого післяопераційного болю 75 мг необхідно вводити безперервно від 30 хвилин до 2 годин; у разі необхідності лікування можна повторити через 4-6 годин, але доза не повинна перевищувати 150 мг на добу;
для профілактики післяопераційного болю через 15 хв – 1 годину після хірургічного втручання потрібно ввести навантажувальну дозу 25-50 мг, після цього необхідно застосувати безперервну інфузію приблизно 5 мг/годину аж до максимальної добової дози 150 мг.

Пацієнти літнього віку

Хоча у пацієнтів літнього віку фармакокінетика препарату Алмірал не погіршується до будь-якого клінічно значущого ступеня, нестероїдні протизапальні препарати слід застосовувати з особливою обережністю таким пацієнтам, які, як правило, більш схильні до розвитку небажаних реакцій. Зокрема, для ослаблених пацієнтів літнього віку або для пацієнтів з низьким показником маси тіла рекомендується застосовувати найнижчі ефективні дози (див. також розділ «Особливості застосування»); також пацієнтів необхідно обстежити щодо шлунково-кишкових кровотеч при лікуванні НПЗЗ.

Рекомендована максимальна добова доза препарату Алмірал становить 150 мг.

Діти

Диклофенак у лікарській формі розчину для ін’єкцій протипоказаний для застосування дітям.

Побочные реакции

Нижчезазначені небажані ефекти включають такі, що пов’язані із введенням препарату Алмірал за умов короткострокового і довготривалого застосування.

З боку крові та лімфатичної системи: тромбоцитопенія, лейкопенія, анемія (включаючи гемолітичну та апластичну анемію), агранулоцитоз.

З боку імунної системи: гіперчутливість, анафілактична та анафілактоїдна реакція (включаючи артеріальну гіпотензію та шок); ангіоневротичний набряк (включаючи набряк обличчя).

Психічні розлади: дезорієнтація, депресія, безсоння, нічні кошмари, дратівливість та інші психічні розлади.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість, втомлюваність, парестезія, порушення пам’яті, судоми, тривожність, тремор, асептичний менінгіт, розлад відчуття смаку, інсульт, сплутаність свідомості, галюцинації, порушення чутливості, загальне нездужання.

З боку органів зору: розлад зору, затуманення зору, диплопія, неврит зорового нерва.

З боку органів слуху та лабіринту: вертиго, дзвін у вухах, порушення слуху.

З боку серця: відчуття серцебиття, біль у грудях, серцева недостатність, інфаркт міокарда.

З боку судинної системи: артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, васкуліт.

Респіраторні, торакальні та медіастинальні порушення: астма (включаючи диспное), пневмоніт.

З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, диспепсія, абдомінальний біль, метеоризм, анорексія, гастрит, гастроінтестинальні кровотечі, блювання з домішками крові, геморагічна діарея, мелена, виразка шлунка або кишечнику з кровотечею або без неї або з перфорацією (іноді з летальним наслідком, особливо у пацієнтів літнього віку); коліт (включаючи геморагічний коліт та загострення виразкового коліту або хвороба Крона); запор; стоматит (у тому числі виразковий стоматит); глосит; розлади з боку стравоходу; мембранні стриктури кишечнику; панкреатит.

Гепатобіліарні розлади: збільшення рівня трансаміназ, гепатит, жовтяниця, порушення функції печінки, миттєвий гепатит, гепатонекроз, печінкова недостатність.

З боку шкіри та підшкірних тканин: висипання, кропив’янка, бульозне висипання, екзема, еритема, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), ексфоліативний дерматит, втрата волосся, реакція фоточутливості, пурпура, алергічна пурпура, свербіж.

З боку нирок та сечовивідних шляхів: гостра ниркова недостатність, гематурія, протеїнурія, нефротичний синдром, інтерстиціальний нефрит, нирковий папілярний некроз.

Загальні порушення та порушення у місці введення препарату: реакція у місці ін’єкції, біль, затвердіння, набряк, некроз у місці ін’єкції, абсцесс у місці ін’єкції.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: імпотенція.

Доведено підвищений ризик тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркт міокарда чи інсульт), пов’язаний із застосуванням диклофенаку, зокрема у високих терапевтичних дозах (150 мг на добу) та при тривалому застосуванні.

Передозировка

Симптоми. Типова клінічна картина наслідків передозування диклофенаку відсутня. Передозування може спричинити такі симптоми, як головний біль, нудота, блювання, біль в епігастрії, гастроінтестинальна кровотеча, діарея, запаморочення, дезорієнтація, збудження, кома, сонливість, дзвін у вухах, втрата свідомості або судоми. У разі тяжкого отруєння можлива гостра ниркова недостатність та ураження печінки.

Лікування.

Протягом однієї години після застосування потенційно токсичної кількості препарату перорально слід розглянути можливість застосування активованого вугілля. Крім того, у дорослих слід розглянути можливість промивання шлунка протягом однієї години після застосування потенційно токсичної кількості препарату. При частих або тривалих судомах необхідно внутрішньовенно ввести діазепам. З урахуванням клінічного стану пацієнта можуть бути показані інші заходи. Лікування симптоматичне.

Применение в период беременности или кормления грудью

Вагітність

У І і ІІ триместрах вагітності препарат Алмірал можна призначати лише у разі, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода, лише в мінімальній ефективній дозі, тривалість лікування повинна бути настільки короткою, наскільки це можливо. Як і інші НПЗЗ, препарат протипоказаний в останньому триместрі вагітності (можливе пригнічення скорочувальної здатності матки і передчасне закриття артеріальної протоки у плода).

Інгібування синтезу простагландинів може негативно позначитися на вагітності та/або розвитку ембріона/плода. Дані епідеміологічних досліджень свідчать про підвищений ризик викиднів та/або ризик розвитку серцевих вад і гастрошизису після застосування інгібітору синтезу простагландинів на ранніх термінах вагітності. Абсолютний ризик серцево-судинних вад збільшився з менш ніж 1 % до приблизно 1,5 %.

Не виключено, що ризик збільшується зі збільшенням дози і тривалості лікування. Було показано, що у тварин введення інгібітору синтезу простагландинів призводить до збільшення пре- і постімплантаційних втрат і летальності ембріона/плода.

Крім того, у тварин, які отримували інгібітор синтезу простагландинів у період органогенезу, була зареєстрована підвищена частота різних вад розвитку, у тому числі з боку серцево-судинної системи. Якщо диклофенак застосовують жінкам, які прагнуть завагітніти, або у першому триместрі вагітності, доза препарату повинна бути якомога нижчою, а тривалість лікування – якомога коротшою.

Під час третього триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландинів можуть впливати на плід таким чином:

серцево-легенева токсичність (із передчасним закриттям артеріальної протоки та легеневою гіпертензією);
порушення функцій нирок, що може прогресувати до ниркової недостатності з олігогідроамніоном.

На матір і новонародженого, а також наприкінці вагітності:

можливі подовження часу кровотечі, антиагрегантний ефект, який може спостерігатися навіть при дуже низьких дозах;
гальмування скорочень матки, що призводить до затримки або подовження пологів.

Отже, Алмірал протипоказаний під час третього триместру вагітності.

Період годування груддю

Як і інші нестероїдні протизапальні засоби, диклофенак проникає у грудне молоко у невеликій кількості. Таким чином, щоб уникнути небажаного впливу на немовля, Алмірал не слід застосовувати під час годування груддю.

Фертильність

Як і інші нестероїдні протизапальні засоби, Алмірал може вплинути на фертильність жінки. Препарат не рекомендують жінкам, які планують завагітніти. Жінки, які мають ускладнення із заплідненням, або ті, хто проходив обстеження внаслідок інфертильності, повинні припинити застосування препарату Алмірал.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Пацієнти, у яких під час лікування препаратом Алмірал спостерігаються порушення зору, запаморочення, вертиго, сонливість або інші порушення з боку центральної нервової системи, повинні утримуватися від керування автотранспортом та роботи з іншими механізмами.

Условия хранения

Термін придатності

3 роки.

Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці.

Несумісність

Алмірал, розчин для ін’єкцій, не можна змішувати з іншими розчинами для ін’єкцій.

Упаковка

Ампули по 75 мг/3 мл: по 5 ампул у фасонному блістері, по 1 або 2 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Регистрационные данные

Все варианты товара:

Источник

Doc.ua — бронь лекарств в несколько кликов! Скидка до 30% в свыше 6000 аптек

Внешний вид товара может отличаться от изображенного

в наличии

Артикул 007241Код регистрации UA/9465/01/01

157.90 — 239.90 грн

Алмирал р-р 75 мг/3 мл 3 мл №10

157.90 — 239.90 грн

Возможные варианты доставки через сервис

”Новая Почта”: на отделение

Формы выпуска

Формы выпуска, которые есть в вашем городе

Аналоги (Совпадение по составу действующего вещества)

Фармакологические свойства

Форма выпуска:	раствор для иньекций
Кому можно:	Взрослым, Аллергикам, Диабетикам
Способ ввода:	Уколы

Температура хранения:	Комнатная температура
Взаимодействие с едой:	Не имеет значения

Инструкция — Алмирал р-р 75 мг/3 мл 3 мл №10

Состав

действующее вещество: diclofenac;

3 мл раствора (1 ампула) содержит диклофенак натрия 75 мг

вспомогательные вещества: пропиленгликоль, спирт бензиловый, натрия формальдегид сульфоксилатов, натрия метабисульфит (E 223), натрия гидроксид, вода для инъекций.

Показания.

Препарат при введении предназначен для лечения:

воспалительных и дегенеративных форм ревматизма, ревматоидного артрита, анкилозирующего спондилита, остеоартрита, спондилоартрита, вертебрального болевого синдрома, несуставный ревматизма;
острых приступов подагры
почечной и билиарной колик;
боли и отека после травм и операций;
тяжелых приступов мигрени.
Препарат при введении в виде внутривенных инфузий предназначен для лечения или профилактики послеоперационной боли.

Противопоказания.

Повышенная чувствительность к действующему веществу, натрия метабисульфита или к любым другим компонентам препарата
Кровотечение или перфорация желудочно-кишечного тракта в анамнезе, связанная с предыдущим лечением нестероидными противовоспалительными средствами (НПВС);
Активная форма язвенной болезни / кровотечения или рецидивирующее язвенная болезнь / кровотечение в анамнезе (два или более отдельных эпизоды установленной язвы или кровотечения)
III триместр беременности;
Как и другие НПВС, диклофенак также противопоказан пациентам, у которых применение ибупрофена, ацетилсалициловой кислоты или других нестероидных противовоспалительных препаратов провоцирует приступы бронхиальной астмы, ангионевротического отека, крапивницы или острого ринита;
Воспалительные заболевания кишечника (например болезнь Крона или язвенный колит);
Печеночная недостаточность
Почечн

Бажаємо Здоров’я02152, м.Київ, вул.Миколайчука Івана,8

163 грн

Аптека оптових цін (Київська 35)м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Софіївська, буд. 1/2

203.4 грн

Бажаємо Здоров’я03186, м.Київ, б-р Чоколівський, 19,19-а,19-б

165.2 грн

Бажаємо Здоров’я02100, м.Київ, вул.Гетьмана Павла Полуботка(Попудренка),20

187.57 грн

Бажаємо Здоров’я02152, м.Київ, пр-т Тичини Павла,9, кв.2

188.03 грн

Аптека оптових цін (Київська 150)м. Київ, Деснянський р-н, просп. Лісовий, буд. 14

188.3 грн

Бажаємо Здоров’я02226, м.Київ, вул.Бальзака Оноре де,12

189.19 грн

Бажаємо Здоров’я02072, м.Київ, вул.Єлизавети Чавдар, 18

189.39 грн

Аптека оптових цін (Київська 41)м. Київ, Святошинський р-н, просп. Берестейський, буд. 136Ж, прим. 2

189.5 грн

Бажаємо Здоров’я02166, м.Київ, вул.Мілютенка,23

190.2 грн

Аптека оптових цін (Київська 55)м. Київ, Дарницький р-н, вул. Драгоманова, буд. 2, прим. 1

190.7 грн

Аптека Копійкавул. Драгоманова, 2

191.7 грн

АНЦХарківське шосе, 152

195.99 грн

Бажаємо Здоров’я01032, м.Київ, вул.Петлюри Симона,2/4

196.68 грн

АНЦвул. Межигірська, 3/7

197.1 грн

Аптека оптових цін (Київська 84)м. Київ, Дарницький р-н, вул. Ревуцького, буд. 12/1

198.5 грн

Аптека оптових цін (Київська 116)м. Київ, Святошинський р-н, вул. Юри Гната, буд. 11

198.5 грн

Аптека оптових цін (Київська 9)м. Київ, Оболонський р-н, вул. Героїв Дніпра, буд. 41

199.1 грн

Аптека оптових цін (Київська 111)м. Київ, Дарницький р-н, вул. Ревуцького, буд. 12/1

199.4 грн

Аптека оптових цін (Київ Аптека №57 (ТВА))м. Київ, Солом’янський р-н, вул. Вадима Гетьмана, буд. 40А

200.1 грн

Показать еще 20 аптек

Товары которые сейчас покупают

Заказать консультацию

Источник

Использование

Режим дозирования и дозирования

Каждая ампула содержит 75 мг диклофенака натрия в 3 мл раствора.

Взрослые

Внутримышечная инъекция:
Обычная доза – 1 ампула в день. В тяжелых случаях (например, колики) суточная доза может быть увеличена до 2 ампул в день с интервалом в несколько часов (1 инъекция в каждую седалищную мышцу). Альтернативой является сочетание 1 ампулы с другими лекарственными формами (например, таблетками) до общей максимальной суточной дозы 150 мг.
При приступах мигрени как можно скорее вводят 1 ампулу в качестве начальной дозы с последующим лечением суппозиториями до дозы 100 мг в тот же день, если необходимо. Общая доза в первый день не должна превышать 175 мг.

Внутривенная инфузия:
лечение умеренной и сильной послеоперационной боли: следует вводить 75 мг путем непрерывной инфузии в течение от 30 минут до 2 часов. При необходимости лечение можно повторить через несколько часов, но доза не должна превышать 150 мг в течение 24 часов.
Профилактика послеоперационной боли: после операции следует вводить начальную дозу 25-50 мг в виде инфузии продолжительностью от 15 минут до 1 часа с последующей непрерывной инфузией со скоростью приблизительно 5 мг / час до максимальной суточной дозы. доза 150 мг.

Пациентов со значительными факторами риска сердечно-сосудистых заболеваний следует лечить только после тщательного рассмотрения и только в дозах ≤ 100 мг в день, если лечение продолжается более 4 недель после первоначальной инъекции раствора (например, таблеток или суппозиториев).

Раствор для инъекций нельзя давать более 2 дней. При необходимости лечение можно продолжить таблетками или суппозиториями. Побочные эффекты можно минимизировать, используя самую низкую эффективную дозу в кратчайшие сроки, необходимые для контроля симптомов.

Способ использования

Раствор для инъекций следует вводить либо внутримышечно путем глубокой внутриъягодичной инъекции в верхний наружный квадрант, либо внутривенно путем медленной инфузии после разведения в соответствии со следующими инструкциями. Каждая ампула предназначена только для одноразового использования. Раствор следует использовать сразу после вскрытия ампулы. В зависимости от предполагаемого времени инфузии смешайте 100-500 мл физиологического раствора (0,9%) или 5% раствора глюкозы с раствором бикарбоната натрия для инъекций (0,5 мл 8,4% или 1,0 мл 4,2%), взятым из свежераспечатанного раствора. К этому раствору добавляют содержимое 1 ампулы (3 мл) препарата. Следует использовать только прозрачный раствор, при появлении кристаллов или осадков настой использовать нельзя. Настой дают сразу после его приготовления. Настой хранить нельзя. Раствор для инъекций нельзя вводить внутривенно в виде болюса.

Предупреждение

Препарат противопоказан в последнем триместре беременности. В течение первого и второго триместров беременности лекарство следует давать только в случае необходимости (доза должна быть как можно меньшей, а продолжительность лечения как можно короче).
Его нельзя использовать во время кормления грудью.
Препарат не подходит детям и подросткам. Его нельзя давать недоношенным и новорожденным. Бензиловый спирт может вызывать токсические и аллергические реакции у младенцев и детей младше 3 лет.
Следует соблюдать осторожность при назначении препарата пациентам пожилого возраста. В частности, самая низкая эффективная доза рекомендована больным пожилым людям или пациентам с низким весом.
Противопоказан пациентам с печеночной и / или почечной недостаточностью. С осторожностью рекомендуется применять пациентам с печеночной и / или почечной недостаточностью от легкой до умеренной степени тяжести.
Ингибиторы ЦОГ могут снижать женскую фертильность, влияя на овуляцию (обратимо, исчезает после прекращения лечения).
В очень редких случаях во время лечения может возникнуть светочувствительность (<1/10 000).
Пациентам, которые испытывают нарушения зрения, головокружение, головокружение, сонливость или другие расстройства ЦНС во время приема лекарства, не следует водить машину или пользоваться механизмами.
Раствор для инъекций следует смешивать только с растворами для инъекций, такими как физиологический раствор с добавлением бикарбоната натрия или 5% раствор глюкозы с добавлением бикарбоната натрия, который служит добавкой. Запрещается использовать другие решения, кроме рекомендованных.
Он содержит дисульфит натрия, который в редких случаях может вызывать тяжелые реакции гиперчувствительности и бронхоспазм.
Продукт следует хранить при температуре ниже 25 ° C в защищенном от света месте.
Дополнительные специальные предупреждения приведены в SPC (раздел 4.4).

Побочные эффекты

Как и все лекарства, это лекарство может вызывать побочные эффекты, хотя они возникают не у всех.

Активные вещества

диклофенак натрия

Группа показаний

29 – Антиревматические, противовоспалительные, антиуратики

Классификация продукции ADC

HL	Лекарственные препараты для человека
HLM	Скелетно-мышечная система
HLM01	Противовоспалительные и противоревматические средства
HLM01A	Нестероидные противовоспалительные и противоревматические средства
HLM01AB	Производные уксусной кислоты и родственные препараты
HLM01AB05	Диклофенак

Источник

Алмирал

Состав и форма выпуска

Фармдействие

Показания

Дозировка

Побочные действия

Противопоказания

Передозировка

Взаимодействие

Условия хранения

Обратите внимание!

Алмирал: инструкция

Динамика цен на «Алмирал р-р д/ин. 75мг/3мл амп. 3мл №10»

Алмирал цена в Аптеке 911

Производитель

Состав

Форма выпуска

Лекарственная форма

Действующее вещество

Фармакодинамика

Фармакокинетика

Показания

Противопоказания

Взаимодействие с другими лекарственными средствами

Способы применения

Передозировка

Побочные действия

Особые условия

Особые условия хранения

Синоним

Общая информация

Как забронировать лекарства на сайте Моя Аптека?

Можно ли получить скидку при резервировании?

Как оплатить и получить свой заказ?

Алмирал раствор д/ин. 75 мг/3 мл по 3 мл амп. №5

Основная информация

Инструкция для Алмирал раствор д/ин. 75 мг/3 мл по 3 мл амп. №5

Состав

Показания

Противопоказания

Способ применения и дозы

Побочные реакции

Передозировка

Применение в период беременности или кормления грудью

Условия хранения

Регистрационные данные

Все варианты товара:

Алмирал р-р 75 мг/3 мл 3 мл №10

Формы выпуска

Формы выпуска, которые есть в вашем городе

Аналоги (Совпадение по составу действующего вещества)

Фармакологические свойства

Инструкция — Алмирал р-р 75 мг/3 мл 3 мл №10

Состав

Показания.

Противопоказания.

Товары которые сейчас покупают

Использование

Побочные эффекты

Активные вещества

Группа показаний

Классификация продукции ADC

Это тоже интересно: