Пирацетам инструкция по применению цена в украине

1 мл раствора содержит

активное вещество — пирацетам 200 мг,

вспомогательные вещества: натрия ацетат тригидрат, кислота уксусная разведенная, вода для инъекций.

Прозрачная, бесцветная жидкость.

Психоаналептики. Психостимуляторы и ноотропы. Психостимуляторы и ноотропы другие. Пирацетам.

Код АТХ N06B Х03.

Фармакокинетика

Пирацетам не связывается с белками крови. Хорошо проникает в ткани, избирательно накапливается в коре головного мозга. Объем распределения – около 0,6 л/кг. Период полувыведения Пирацетама из крови – 4-5 часов, из ликвора – 6-8 часов. Не метаболизируется, выводится из организма в неизмененном виде преимущественно почками, а также через кишечник (1-2%).

Пирацетам проникает сквозь гематоэнцефалический и плацентарный барьеры, в грудное молоко (концентрация Пирацетама у новорожденных достигает 70-90% от его концентрации в молоке матери). Проходит через гемодиализные мембраны.

Фармакокинетика в особых клинических случаях. При почечной недостаточности период полувыведения Пирацетама увеличивается. Фармакокинетика Пирацетама у больных с печеночной недостаточностью не меняется.

Фармакодинамика

Пирацетам – ноотропный препарат, синтетический аналог g-аминомасляной кислоты. Оказывает разностороннее регулирующее влияние на метаболические процессы и кровообращение в головном мозге. Нормализует соотношение АТФ/АДФ, увеличивает активность фосфолипазы А, стимулирует пластические и биоэнергетические процессы в нервной ткани, ускоряет межнейрональные контакты и обмен нейромедиаторов. Усиливает синтез дофамина, увеличивает уровень норадреналина в головном мозге. Повышает устойчивость мозговой ткани к гипоксии и токсическим воздействиям, усиливает синтез ядерной РНК в головном мозге. Улучшает реологические свойства крови и микроциркуляцию, не оказывая сосудорасширяющего действия. Угнетает агрегацию тромбоцитов. Улучшает потребление кислорода и глюкозы при недостатке кровоснабжения и острой церебральной ишемии у больных с деменцией. Снижает выраженность вестибулярного нистагма. Не оказывает седативного действия и не вызывает эйфории. Активирует ассоциативные процессы головного мозга, улучшает память, настроение и умственные способности у здоровых и больных людей. Повышает интегративную деятельность мозга и интеллектуальную активность, повышает способность к обучению, восстанавливает и стабилизирует нарушенные функции мозга.

– симптоматическое лечение психоорганического синдрома (ухудшение памяти, потеря концентрации внимания и/или живости в движениях);

– кортикальная миоклония в виде моно-или комплексной терапии;

– головокружение и нарушения чувства равновесия (кроме нарушений, связанных с сосудистыми расстройствами и психической неуверенностью);

– как компонент комплексной терапии алкогольного абстинентного синдрома, а также когнитивных нарушений, связанных с хроническим злоупотреблением алкоголя

Препарат назначают внутримышечно или внутривенно (вводить медленно, в течение нескольких минут). При внутривенном капельном введении в качестве растворителя используют 500 мл 0,9 % раствора натрия хлорида или 5 % раствора глюкозы.

Суточная доза составляет 30 – 160 мг/кг массы тела (кратность применения 2-3 раза в сутки).

Инъекционный раствор Пирацетама применяют в острых случаях или при невозможности применения пероральных форм Пирацетама.

Препарат вводят, начиная с суточной дозы 2-4 г (10-20 мл) и быстро доводя дозу до 4-6 г (20-30 мл) в сутки. Продолжительность лечения и выбор индивидуальной дозы зависит от состояния больного и скорости обратной динамики клинической картины заболевания. После улучшения состояния переходят на пероральное применение Пирацетама.

Порядок работы с ампулой:

1. Отделить одну ампулу от блока и встряхнуть ее, удерживая за горлышко (рис.

2. Сжать ампулу рукой (при этом не должно происходить вытекание препарата) и вращающими движениями повернуть и отделить головку (рис. 2).

3. Через образовавшееся отверстие немедленно соединить шприц с ампулой (рис.

4. Перевернуть ампулу и медленно втянуть в шприц ее содержимое (рис. 4).5. Надеть иглу на шприц.

Лечение психоорганического синдрома. Рекомендуемая суточная доза составляет 2,4-4,8 г (12-24 мл). Обычно суточную дозу распределяют на 2-3 введения.

Лечение головокружения и связанных с ним расстройств равновесия. Рекомендуемая суточная доза составляет 2,4-4,8 г (12-24 мл). Обычно дозу распределяют на 2-3 введения.

Лечение кортикальной миоклонии. Рекомендуемая начальная доза — 7,2 г в сутки, после чего при необходимости дозу можно увеличивать на 4,8 г с интервалом 3-4 дня до 24 г в сутки. В дальнейшем, в зависимости от улучшения состояния пациента, рекомендуется постепенное снижение суточной дозы с интервалами 2 дня (3-4 дня — при синдроме Ланса-Адамса) на 1-2 г, во избежание внезапного обострения заболевания или судорожных припадков при отмене препарата.

Лечение алкоголизма, в том числе хронического. Назначают в острый период в суточной дозе 12 г (60 мл). После получения терапевтического эффекта поддерживающая суточная доза составляет 2,4 г (12 мл).

Дозирование больным с нарушением функции почек. Учитывая, что Пирацетам выводится из организма почками, при лечении больных с почечной недостаточностью следует придерживаться таких схем дозировки:

Препарат обычно хорошо переносится, но у некоторых больных возможно возникновение таких побочных реакций:

со стороны центральной нервной системы: головокружение, головная боль, атаксия, нарушение равновесия, повышение частоты приступов эпилепсии, галлюцинации, тремор, нервозность, возбуждение, раздражительность, беспокойство, нарушение сна, слабость, сонливость, гиперкинезы, астения, депрессия.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: артериальная гипо- или гипертензия, обострение коронарной недостаточности, которое чаще возникает у людей пожилого возраста (следует уменьшить дозу или прекратить применение препарата).

Прочие: увеличение массы тела.

Постмаркетинговый период

— гемморагические расстройства

— боли в животе, боли в верхней части живота, диарея, тошнота, рвота

— анафилактоидные реакции, повышенная чувствительность

— ангионевротический отек, дерматит, зуд, крапивница

— боли при инъекции, тромбофлебит, гипертермия или гипотензия были обнаружены после внутривенного введения.

При развитии побочных явлений следует уменьшить дозу или прекратить применение препарата. Развитие побочных явлений наиболее характерно для пациентов с психическими расстройствами.

— повышенная индивидуальная чувствительность к Пирацетаму или к другим производным пирролидона, к вспомогательным веществам препарата

— терминальная стадия почечной недостаточности (клиренс креатинина менее 20 мл/мин)

— острый период при геморрагическом инсульте

— психомоторное возбуждение

— хорея Хантингтона

— беременность и период лактации

— детский возраст до 18 лет

Не отмечено взаимодействия Пирацетама с клоназепамом, фенитоином, фенобарбиталом, вальпроатом натрия. Повышает эффективность антидепрессантов.

При одновременном применении со стимуляторами центральной нервной системы возможно усиление психостимулирующего действия, с нейролептиками – возможно усиление экстрапирамидных расстройств, с препаратами гормонов щитовидной железы – возможно появление центральных эффектов (тремор, беспокойство, раздражительность, расстройство сна, спутанность сознания).

Высокие дозы Пирацетама (9,6 г (48 мл) в сутки) повышают действие аценокумарола у больных венозным тромбозом: существенно увеличивается уровень агрегации тромбоцитов, уровень фибриногена, факторов Виллибрандта, вязкости крови и плазмы.

У людей пожилого возраста усиливает действие антиангинальных препаратов, снижает потребность в нитроглицерине.

О взаимодействии Пирацетама с другими лекарственными средствами данные отсутствуют.

У пациентов с нарушением функции почек и у пациентов пожилого возраста перед назначением препарата следует тщательно исследовать функцию почек. При длительной терапии этой категории больных требуется регулярный контроль показателей функции почек, при необходимости дозу корректируют в зависимости от результатов исследования клиренса креатинина. С осторожностью у пациентов с ХПН при КК 20-80 мл/мин.

Коррекция дозы для пациентов с нарушением функции печени не требуется.

Поскольку Пирацетам ингибирует агрегацию тромбоцитов, необходимо с осторожностью назначать препарат больным с нарушением гемостаза, во время обширных хирургических операций и больным с симптомами тяжелого кровотечения.

При лечении больных кортикальноймиоклонией следует избегать резкого прерывания лечения из-за возможного провоцирования возобновления приступов.

При эпилепсии и других спазмофилических состояниях пирацетам может снижать порог судорожной готовности. Таким больным следует провести коррекцию дозы противоэпилептических средств.

Необходима осторожность при лечении больных гипотиреозом, а также при совместном назначении гормонов щитовидной железы.

Пирацетам проникает через фильтровальные мембраны для гемодиализа.

Особенности влияния лекарственного средства на способность управлять транспортным средством или потенциально опасными механизмами. В период лечения препаратом необходимо воздержаться от занятий потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенного внимания и быстроты психомоторных реакций.

Пирацетам малотоксичен. Данные о передозировке препарата при парентеральном введении отсутствуют. Имеются сведения, что Пирацетам не вызывает острого отравления при пероральном приеме больших доз (вплоть до дозы 0,4 г/кг массы тела в сутки).

Симптомы передозировки: усиление выраженности уже имеющихся побочных явлений.

Лечение: симптоматическая терапия. Возможно применение форсированного диуреза. Эффективность гемодиализа составляет 50-60%.

По 5 мл или 10 мл в ампулы полиэтиленовые.

По 10 ампул вместе с инструкцией по медицинскому применению помещают в пачку из картона для потребительской тары.

Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 ^oС.

Хранить в недоступном для детей месте!

2 года.

Не применять по истечении срока годности.

Проверено

Описание

Психостимулюючі та ноотропні засоби. Пірацетам. Код АТС N06B X03.

Инструкция, размещенная на данной странице, носит информационный характер и предназначена исключительно для ознакомительных целей. Не используйте данную инструкцию в качестве медицинских рекомендаций . Постановка диагноза и выбор методики лечения осуществляется только вашим лечащим врачом. Подробнее об Отказе от ответственности.

Обратите внимание!

Описание препарата Пирацетам на этой странице – носит информационный характер и является упрощенной авторской версией сайта https://apteka.net.ua/ru. Целью размещения данной информации является ознакомление посетителя сайта с услугами, продуктами, информацией и другими материалами сети аптек «Бажаємо здоров’я» и «Аптека твоєї родини».

Самолечение может быть вредным для вашего здоровья. Рекомендуем перед покупкой и/или использованием препарата посетить врача и обязательно ознакомиться с инструкцией производителя.

Діюча речовина: piracetam;

1 мл розчину містить пірацетаму 200 мг;

Допоміжні речовини: натрію ацетат тригідрат, кислота оцтова льодяна, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина.

Фармакотерапевтична група

Психостимулюючі та ноотропні засоби. Код ATХ N06B X03.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Активним компонентом препарату є пірацетам, циклічне похідне гамма-аміномасляної кислоти.

Пірацетам є ноотропним засобом, що діє на мозок, покращуючи когнітивні (пізнавальні) функції, такі як здатність до навчання, пам’ять, увага, а також розумову працездатність. Механізмів впливу препарату на центральну нервову систему, імовірно, кілька: зміна швидкості поширення збудження у головному мозку; посилення метаболічних процесів у нервових клітинах; поліпшення мікроциркуляції шляхом впливу на реологічні характеристики крові, не спричиняючи при цьому судинорозширювальної дії. Покращує зв’язки між півкулями головного мозку і синаптичну провідність у неокортикальних структурах. Пірацетам пригнічує агрегацію тромбоцитів і відновлює еластичність мембрани еритроцитів, зменшує адгезію еритроцитів. Пірацетам чинить протекторну і відновлювальну дію при порушенні функції головного мозку внаслідок гіпоксії, інтоксикації та електрошокової терапії. Пірацетам знижує вираженість і тривалість вестибулярного ністагму.

Пірацетам застосовувати у якості монопрепарату або у комплексному лікуванні кортикальної міоклонії як засіб для зниження вираженності провокуючого фактора – вестибулярного нейроніту.

Фармакокінетика.

Максимальна концентрація після введення 2 г препарату досягається у плазмі крові через 30 хвилин, а у спинномозковій рідині – протягом 2-8 годин і становить 40-60 мкг/мл. Об’єм розподілу пірацетаму – майже 0,6 л/кг. Період напіввиведення препарату з плазми крові становить 4-5 годин і 6-8 годин зі спинномозкової рідини. Цей період може подовжуватися при нирковій недостатності. Не зв’язується з білками плазми крові, не метаболізується в організмі. 80-100 % пірацетаму виводиться з організму у незмінному стані нирками шляхом клубочкової фільтрації. Нирковий кліренс пірацетаму у здорових добровольців становить 86 мл/хв. Фармакокінетика пірацетаму не змінюється у хворих із печінковою недостатністю. Пірацетам проникає через гематоенцефалічний, плацентарний бар’єри і мембрани, що використовуються при гемодіалізі. При дослідженнях на тваринах установлено, що пірацетам вибірково накопичується у тканинах кори головного мозку, переважно у лобних, тім’яних та потиличних зонах, мозочку і базальних гангліях.

Дорослі.

• Симптоматичне лікування патологічних станів, що супроводжуються погіршенням пам’яті, когнітивними розладами (крім діагностованої деменції (слабоумства)).
• Лікування кортикальної міоклонії у складі моно- або комплексної терапії.

Підвищена чутливість до пірацетаму або похідних піролідону, а також до інших компонентів препарату.

Гостре порушення мозкового кровообігу (геморагічний інсульт).

Термінальна стадія ниркової недостатності.

Хорея Хантінгтона.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Тіреоїдні гормони. При комбінації з тиреоїдними гормонами можлива підвищена дратівливість, дезорієнтація і порушення сну.

Аценокумарол. У хворих із важким перебігом рецидивуючого тромбозу застосування пірацетаму у високих дозах (9,6 г/добу) не впливало на дозування аценокумаролу для досягнення значення протромбінового часу 2,5-3,5, але при його одночасному застосуванні відзначалося значне зниження рівня агрегації тромбоцитів, рівня фібриногену, факторів Віллебранда (коагуляційна активність (VІІІ: С); ко-фактор ристоцетину (VIII: vW: Rco) та протеїн у плазмі крові (VIII: vW: Ag)), в’язкості крові і плазми.

Фармакокінетичні взаємодії. Можливість зміни фармакодинаміки пірацетаму під впливом інших препаратів низька, оскільки 90 % препарату виводиться у незмінному стані з сечею.

У дослідах in vitro пірацетам не пригнічує цитохром P450 ізоформи CYP1A2, 2B6, 2C8, 2C9, 2C19, 2D6, 2E1 і 4A9/11 у концентрації 142, 426, 1422 мкг/мл. При концентрації 1422 мкг/мл відзначено незначне пригнічення CYP2A6 (21 %) і 3A4/5 (11 %). Однак рівень Кі цих двох CYP-ізомерів достатній при перевищенні 1422 мкг/мл. Тому метаболічна взаємодія з препаратами, які піддаються біотрансформації цими ферментами, малоімовірна.

Протиепілептичні засоби. Застосування пірацетаму у дозі 20 мг/добу протягом 4 тижнів і більше не змінювало криву рівня концентрації і максимальну концентрацію протиепілептичних препаратів у сироватці крові (карбамазепін, фенітоїн, фенобарбітал, натрію вальпроат) у хворих на епілепсію.

Особливості застосування

У зв’язку з тим, що пірацетам знижує агрегацію тромбоцитів (див. розділ «Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка») необхідно з обережністю призначати препарат пацієнтам з порушенням гемостазу, станами, що можуть супроводжуватися крововиливами (виразка шлунково-кишкового тракту), під час великих хірургічних операцій (включаючи стоматологічні втручання), хворим із симптомами тяжкої кровотечі або хворим, які мають в анамнезі геморагічний інсульт; пацієнтам, які застосовують антикоагулянти, тромбоцитарні антиагреганти, включаючи низькі дози ацетилсаліцилової кислоти.

Препарат виводиться нирками, тому необхідно особливу увагу приділяти хворим із нирковою недостатністю.

При тривалому застосуванні препарату пацієнтам літнього віку рекомендується регулярний контроль функції нирок, при необхідності слід проводити коригування дози залежно від показників кліренсу креатиніну (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

При лікуванні пацієнтів з кортикальною міоклонією слід уникати різкого припинення лікування через високий ризик генералізації міоклонії або виникнення судом.

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію у розрахунку на 24 г пірацетаму, тобто практично вільний від натрію.

Препарат у вигляді ін’єкційного розчину застосовувати у гострих випадках або при неможливості застосування пероральних форм пірацетаму. Препарат застосовувати внутрішньовенно (вводити повільно, протягом кількох хвилин) або у вигляді інфузії (застосовувати протягом 24 годин безперервно).

Препарат застосовувати дорослим пацієнтам.

Лікування станів, що супроводжуються погіршенням пам’яті, когнітивними розладами.

Початкова добова доза становить 4,8 г протягом першого тижня лікування. Зазвичай дозу слід розподіляти на 2-3 введення. Підтримуюча доза становить 2,4 г на добу. У подальшому можливе поступове зниження дози на 1,2 г на добу.

Лікування кортикальної міоклонії.

Початкова добова доза становить 24 г, яку слід призначати протягом 3 днів. Якщо за цей час не досягнуто бажаного терапевтичного ефекту, слід продовжувати застосування препарату у тому ж дозуванні (24 г/добу) до 7 діб. Якщо на 7-му добу лікування не отримано бажаного терапевтичного ефекту, лікування слід припинити. Якщо терапевтичний ефект було досягнуто, то, починаючи з дня, коли досягнуто стійке покращення, слід розпочинати знижувати дозу препарату на 1,2 г пірацетаму кожні 2 доби, поки знову не з’являться прояви кортикальної міоклонії. Це дасть можливість встановити середню ефективну дозу.

Лікування іншими антиміоклонічними засобами підтримується у дозах, що були призначені раніше. Лікування продовжувати до зникнення симптомів захворювання. Для попередження погіршення стану хворих не можна різко припиняти застосування препарату. Необхідно поступово знижувати дозу на 1,2 г пірацетаму кожні 2-3 дні. Кожні 6 місяців призначати повторні курси лікування препаратом, корегуючи при цьому дозу залежно від стану пацієнта, до зникнення або зменшення проявів хвороби.

Пацієнти літнього віку.

Корекція дози рекомендується пацієнтам літнього віку з діагностованими або підозрюваними розладами функції нирок. При лікуванні необхідно контролювати кліренс креатиніну з метою адекватної корекції дози таким пацієнтам при необхідності.

Пацієнти з порушенням функції нирок.

Оскільки препарат виводиться з організму нирками, слід виявляти обережність при лікуванні хворих з нирковою недостатністю.

Збільшення періоду напіввиведення безпосередньо пов’язано з погіршенням функції нирок і кліренсу креатиніну. Це також відноситься до пацієнтів літнього віку, у яких рівень виведення креатиніну залежить від віку. Інтервал між застосуванням повинен бути скоригований на основі рівня зниження функції нирок.

Розрахунок дози повинен виходити з оцінки кліренсу креатиніну у пацієнта. Розраховувати за формулою:

Кліренс креатиніну = ____[140-вік (у роках)]×маса тіла (у кг)____ (×0,85 для жінок)

72×концентрація креатиніну у плазмі (мг/дл)

Лікування таким хворим призначати залежно від ступеня тяжкості ниркової недостатності, дотримуючись таких рекомендацій:

Пацієнти з порушенням функції печінки.

Коригування дози непотрібне тільки для хворих із порушенням функції печінки. У випадку діагностованих або підозрюваних розладів функції печінки та нирок корекцію дози проводити так, як вказано у розділі «Пацієнти з порушенням функції нирок».

Діти

Не застосовувати.

З боку нервової системи: гіперкінезія, атаксія, головний біль, безсоння, порушення рівноваги, тремтіння, підвищення частоти нападів епілепсії, сонливість.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, діарея, біль у животі та/або епігастральній ділянці.

З боку шкіри та підшкірних тканин: дерматити, свербіж, висипання, кропив’янка, ангіоневротичний набряк.

З боку імунної системи: анафілактоїдні реакції, гіперчутливість.

З боку крові та лімфи: геморагічні розлади.

Психічні розлади: знервованість, підвищена збудливість, депресія, тривожність, збентеження, галюцинації.

З боку органів слуху та лабіринту: запаморочення.

З боку репродуктивної системи: підвищення статевої активності.

З боку судин: гіпотензія, тромбофлебіт.

Загальні розлади та розлади у місці введення: збільшення маси тіла, астенія, біль у місці введення, пропасниця.

Симптоми: посилення проявів побічної дії препарату. Симптоми передозування спостерігалися при оральному застосуванні препарату у дозі 75 г.

Лікування: специфічний антидот відсутній, можна застосовувати гемодіаліз (виведення 50-60 % пірацетаму). Лікування симптоматичне.

Не слід застосовувати препарат у період вагітності або годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Враховуючи можливі побічні ефекти, пацієнту слід бути обережним при роботі з механізмами і при керуванні автотранспортом.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Термін придатності

4 роки.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Упаковка

По 5 мл або по 10 мл, або по 20 мл в ампулі. По 10 ампул у пачці.

По 5 мл або по 10 мл, або по 20 мл в ампулі. По 5 ампул у блістері. По 2 блістери у пачці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Возможные варианты доставки через сервис

Состав

действующее вещество: piracetam; 1 таблетка содержит пирацетама 400 мг

вспомогательные вещества: сахар кристаллический, целлюлоза микрокристаллическая, крахмал картофельный, тальк, кремния диоксид коллоидный, магния стеарат.

Показания

У взрослых:

симптоматическое лечение патологических состояний, сопровождающихся снижением памяти, когнитивными расстройствами, за исключением диагностированной деменции (слабоумия)
лечение кортикальной миоклонии: как монопрепарат или в составе комплексной терапии.

Противопоказания

Индивидуальная повышенная чувствительность к пирацетама или к производным пирролидона, а также другим компонентам препарата.
Острое нарушение мозгового кровообращения (геморрагический инсульт)
Терминальная стадия почечной недостаточности (клиренс креатинина менее 20 мл / мин).
Хорея Хантингтона.

Способ применения и дозы

Применять препарат перорально, запивая небольшим количеством воды.

Лекарственное средство применять взрослым.

Лечение состояний, сопровождающихся ухудшением памяти, когнитивными расстройствами.

Начальная суточная доза составляет 4,8 г в течение первой недели лечения. Обычно дозу делят на 2-3 приема. Поддерживающая доза составляет 2,4 г в сутки. В дальнейшем возможно постепенное снижение дозы на 1,2 г в сутки.

Лечение кортикальной миоклонии.

Начальная суточная доза составляет 24 г в течение 3 дней. Если за это время не достигнуто желаемого терапевтического эффекта, продолжают применения лекарственного средства в той же дозировке (24 г в сутки) до 7 суток. Если на 7-е сутки лечения не получено терапевтического эффекта, лечение следует прекратить. Если терапевтического эффекта было достигнуто, то начина