Инструкция по инвентаризации материальных ценностей лнр

Учет и отчетность могут быть правильными на бумаге, но их достоверность можно выявить только путем инвентаризации.

Организации ДНР, ЛНР, Запорожской и Херсонской областей до 31 марта 2023 года должны провести инвентаризацию имеющегося имущества, имущественных прав, требований и обязательств по состоянию на 31декабря 2022 года, в целях выявления фактического наличия имущества, имущественных прав, сопоставления фактического наличия имущества, имущественных прав с данными бухгалтерского учета, проверки полноты отражения в учете обязательств (требований) и последующего отражения в регистрах налогового учета (в рамках п.22 ст.313 (вступает в силу с 01.01.2023г.). В соответствии с Федеральным законом от 21 ноября 2022 г. № 443-ФЗ.

Инвентаризация проводится на основании первичных учетных документов, в том числе договоров, приходных и расходных документов, отчетов о движении материальных ценностей и денежных средств, и иных документов, предусмотренных законодательством. При этом в случае отсутствия первичных учетных документов подтверждение фактического наличия и стоимости соответствующих объектов налогового учета может осуществляться в ином порядке, если это предусмотрено законодательством.

В инвентаризационные описи вносятся сведения о фактическом наличии имущества, имущественных прав, требований и обязательств и их стоимость в рублях. Стоимость, выраженная в иностранной валюте, пересчитывается в рубли по официальному курсу Центрального банка Российской Федерации, установленному на дату, непосредственно предшествующую дате начала применения в отношении налогоплательщика положений законодательства Российской Федерации о налогах и сборах.

Результаты инвентаризации оформляются актом об итогах и подписываются руководителем организации. К акту прилагаются инвентаризационные описи.

Акт с приложенными к нему инвентаризационными описями представляется в ИФНС до 31 марта 2023 года.

Обратите внимание, сведения инвентаризационных описей не подлежат последующему уточнению. Они являются начальными сведениями налогоплательщика об объектах налогового учета с 1 января 2023 года.

Организации налогоплательщики акциза (Указанные в пункте 1 статьи 206.1 НК РФ):

— организации, осуществляющие производство алкогольной и (или) подакцизной спиртосодержащей продукции, табачной продукции на территории Донецкой Народной Республики или Луганской Народной Республики, обязаны по состоянию на 1 января 2023 года провести инвентаризацию этилового спирта, приобретенного и не использованного для производства алкогольной и (или) подакцизной спиртосодержащей продукции, а также инвентаризацию остатков алкогольной и (или) подакцизной спиртосодержащей продукции, табачной продукции, сумма акцизного налога по которым уплачена в соответствии с законодательством Донецкой Народной Республики, Луганской Народной Республики.

— организации, осуществляющие производство алкогольной и (или) подакцизной спиртосодержащей продукции на территориях Запорожской области, Херсонской области, обязаны по состоянию на 1 января 2023 года провести инвентаризацию этилового спирта, приобретенного и не использованного для производства алкогольной и (или) подакцизной спиртосодержащей продукции.

— Сведения о результатах инвентаризации направляются организациями в налоговые органы по месту учета в произвольной форме не позднее 1 февраля 2023 года.

Основным документом, который определяет порядок проведения инвентаризации, являются Методические указания по инвентаризации имущества и финансовых обязательств (утв. Приказом Минфина России от 13.06.1995 № 49). В них же содержатся формы по учету результатов инвентаризации, которые утверждены Постановлением Госкомстата России от 18.08.1998 № 88.

Основные этапы инвентаризации:

1. Предварительная подготовка:

— издать приказ о проведении инвентаризации;

— сформировать инвентаризационную комиссию;

— определить сроки проведения и видов инвентаризуемого имущества;

— получить расписки от материально ответственных лиц и т.д.;

— распечатать инвентаризационные описи товарно-материальных ценностей (форма                                   № ИНВ-3) отдельно на каждое материально ответственное лицо.

2. Проверка фактического наличия имущества и обязательств, а также составление инвентаризационных описей.

3. Сопоставление данных инвентаризационных описей с данными бухгалтерского учета: выявляются расхождения, составляются сличительные ведомости и определяются причины расхождений.

4. Оформление результатов инвентаризации. На этом этапе надо привести данные бухгалтерского учета в соответствие с результатами инвентаризации, выявить виновных в неправильном учете имущества и привлечь их к административной ответственности.

Какова ответственность за не проведение инвентаризации

Законодательно не предусмотрена ответственность за не проведение инвентаризации. Но ФНС может оштрафовать за недостоверность данных учета и отчетности (ст. 120 НК РФ; ст. 15.11 КоАП РФ). Для этого ей придется самой найти расхождения.

---

Источник: Федеральный закон от 21.11.2022г. № 443-ФЗ «О внесении изменений в статью 4 части первой, часть вторую Налогового кодекса Российской Федерации и отдельные законодательные акты Российской Федерации».

Приказ Министерства финансов РФ от 13 июня 1995 г. № 49 «Об утверждении Методических указаний по инвентаризации имущества и финансовых обязательств»;

Дата обновления статьи: 29.12.2022 в 22:35

Согласно постановлению Совета Министров, с 20 декабря 2017 года вступили в силу изменения в Порядке проведения контрольно-проверочной работы органами налогов и сборов ЛНР. Нововведения разъяснил начальник отдела проверок соблюдения порядка расчетно-кассовых операций управления контроля за наличным обращением департамента налогового аудита Государственной налоговой службы ГКНС ЛНР Павел Квасов.

«Среди значимых изменений необходимо выделить изменения в части процедуры проведения инвентаризации товарно-материальных ценностей субъектов хозяйствования с участием должностных лиц органов налогов и сборов ЛНР в рамках проведения выездных фактических проверок», – отметил он.
По словам представителя ГКНС, согласно изменениям, перед началом проведения инвентаризации налогоплательщик должен обеспечить выполнение требований соответствующих нормативных правовых актов, регулирующих порядок её проведения, а также обязан:
• издать приказ о проведении инвентаризации, где указывается инвентаризационная комиссия, в которую, кроме работников налогоплательщика включаются должностные лица органа налогов и сборов, в присутствии которых будет проводиться инвентаризация;
• заполнить и предоставить инвентаризационные описи товарно-материальных ценностей, в которых должны быть указаны остатки товарно-материальных ценностей, с указанием наименования ТМЦ, единицы измерения, количества и цены за единицу согласно счетам бухгалтерского учёта налогоплательщика, а также расписка материально-ответственных лиц предприятия о том, что к началу инвентаризации все расходные и приходные документы на товарно-материальные ценности сданы в бухгалтерию и все ценности, поступившие под их ответственность, оприходованы, а выбывшие – списаны в расход.
«Указанные документы предоставляются налогоплательщиком не позднее окончания рабочего дня начала выездной фактической проверки. В случае не предоставления данных документов в указанный срок, в соответствующих графах вышеуказанного приложения, которое содержит сведения о количестве и сумме товарно-материальных ценностей по данным бухучёта, проставляются нулевые показатели», – отметил Павел Квасов.
«По результатам инвентаризации, на основании инвентаризационных описей товарно-материальных ценностей, должностными лицами органа налогов и сборов составляется акт инвентаризации, в котором указываются выявленные проведенной инвентаризацией излишки и недостачи товарно-материальных ценностей», – уточнил представитель ГКНС.
Кроме того, налогоплательщик имеет право на следующий рабочий день со дня получения акта выездной фактической проверки предоставить оригиналы или надлежащим образом заверенные копии документов, не предоставленные на момент проведения выездной фактической проверки, либо документы, подтверждающие отсутствие нарушений, указанных в акте проверки. Исключения теперь составляют документы, которые не были предоставлены при проведении инвентаризации товарно-материальных ценностей, а также которые в обязательном порядке должны находиться на месте проведения проверки.
«Согласно внесённым изменениям, выездная фактическая проверка не должна нарушать нормальный режим работы налогоплательщика, кроме случаев, установленных данным порядком. Так, при проведении инвентаризации товарно-материальных ценностей, в том числе инвентаризации фактического наличия их, реализация товаров субъектом хозяйствования временно приостанавливается до окончания проведения инвентаризации. Приём товара осуществляется в присутствии должностных лиц органа налогов и сборов Луганской Народной Республики и фиксируется в отдельную опись, которая составляется в произвольной форме», – пояснил Павел Квасов.

Пресс-служба Совета Министров Луганской Народной Республики

Затверджено наказом Головного управління Державного казначейства України від 30 жовтня 1998 р. № 90

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 листопада 1998 р. за № 728/3168

(назва в редакції наказу Державного  казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

1. Загальні положення

1.1. Дана Інструкція встановлює єдині вимоги щодо порядку інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, установами і організаціями, які утримуються за рахунок коштів бюджетів усіх рівнів (надалі — установи).

1.2. Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку шляхом їх зіставлення з фактичною наявністю майна.

1.3. Інвентаризації підлягає все майно установи, незалежно від його місцезнаходження, і всі види фінансових зобов’язань.

Інвентаризація майна проводиться за його місцезнаходженням та за матеріально відповідальними особами. Під час інвентаризації в обов’язковому порядку проводиться констатація наявності об’єктів.

1.4. Основними завданнями інвентаризації є:

виявлення фактичної наявності основних засобів, матеріальних цінностей, бланків суворої звітності, грошових коштів у касах, на реєстраційних, спеціальних реєстраційних, валютних та поточних рахунках;

(абзац другий пункту 1.4 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з  наказом Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

виявлення невикористовуваних матеріальних цінностей;

дотримання умов зберігання матеріальних цінностей і грошових коштів, а також правил утримання та експлуатації матеріальних цінностей;

перевірка реальної вартості обліковуваних на балансі матеріальних цінностей, сум дебіторської та кредиторської заборгованості, в тому числі — щодо якої термін позовної давності минув, та інших статей балансу;

виявлення товарно-матеріальних цінностей, які застарілі або частково втратили свою споживчу властивість.

(пункт 1.4 доповнено абзацом згідно з наказом  Державного казначейства України від 02.09.2010 р. N 311)

1.5. Установи зобов’язані проводити інвентаризацію:

1.5.1) будівель, споруд та інших нерухомих об’єктів — не менше одного разу в три роки;

1.5.2) музейних цінностей — у відповідності зі строками, встановленими Міністерством культури України;

1.5.3) бібліотечних фондів — за рішенням керівника установи один раз у п’ять років або протягом п’яти років з охопленням інвентаризацією щорічно не менше 20 відсотків одиниць бібліотечного фонду із обов’язковим завершенням розпочатої інвентаризації цього майна в структурному підрозділі (у матеріально відповідальної особи) протягом тридцяти днів;

(підпункт 1.5.3 пункту 1.5 із змінами, внесеними згідно з  наказом  Державного казначейства України від 02.09.2010 р. N 311)

1.5.4) інших основних засобів, малоцінних і швидкозношуваних предметів:

у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях, їхніх управліннях (відділах), виконавчих органах місцевих рад — не менше одного разу в два роки;

в інших установах — не менше одного разу на рік.

Інвентаризація основних засобів проводиться не раніше першого жовтня;

1.5.5) інвентаризація дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння і виробів з них, а також дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, що містяться у відходах і брухті, здійснюється два рази на рік: станом на перше січня і на перше липня за місцями їх зберігання і безпосередньо на виробництві;

1.5.6) капітальних робіт інвентарного характеру і капітальних ремонтів — не менше одного разу на рік, але не раніше першого грудня;

1.5.7) молодняку тварин, тварин на відгодівлі, птиці, кролів, хутрових звірів і сімей бджіл — не менше одного разу на квартал;

1.5.8) готових виробів, сировини та матеріалів, пального, кормів, фуражу та інших матеріалів — не менше одного разу на рік, але не раніше першого жовтня;

1.5.9) продуктів харчування і спирту — не менше одного разу на квартал;

1.5.10) незавершеного виробництва і напівфабрикатів власного виробництва у виробничих (навчальних) майстернях і підсобних сільських та навчально-дослідних господарствах, незавершених науково-дослідних робіт, які виконуються за договорами з підприємствами та організаціями — не раніше першого жовтня звітного року і, крім того періодично — у терміни, які встановлюють відповідно міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевих рад;

1.5.11) грошових коштів, грошових документів, цінностей та бланків суворої звітності — не менше одного разу на квартал;

1.5.12) реєстраційних, спеціальних реєстраційних, валютних та поточних рахунків — у міру отримання виписок органів Державного казначейства України, банків; 

(підпункт 1.5.12 пункту 1.5 розділу 1 в редакції наказу  Державного  казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

1.5.13) розрахунків платежів до бюджету — не менше одного разу на квартал;

1.5.14) розрахунків установи з вищестоящою організацією — не менше одного разу на квартал;

1.5.15) розрахунків із дебіторами та кредиторами — не менше двох разів на рік, розрахунків у порядку планових платежів і з депонентами — не менше одного разу на місяць.

1.6. У терміни, передбачені п. 1.5 даної Інструкції, підлягають інвентаризації матеріальні цінності, які не належать установі — як такі, що перебувають на обліку (в орендному користуванні, на відповідальному зберіганні тощо), так і не враховані з будь-яких причин.

1.7. Інвентаризація всіх цінностей проводиться в установлені терміни, включаючи цінності, на предмет наявності яких проведено позапланові перевірки протягом року.

1.8. Кількість інвентаризацій у звітному році, дати їх проведення й перелік майна та зобов’язань, що підлягають інвентаризації під час кожної з них, визначаються керівником установи — крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов’язковим.

1.9. Проведення інвентаризації є обов’язковим:

перед складанням річної фінансової звітності, крім випадків, передбачених п. 1.5;

(абзац другий пункту 1.9 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з  наказом Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

при зміні матеріально відповідальних осіб (на день прийняття-передання справ);

при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день установлення таких фактів);

після пожежі або стихійного лиха (повені, землетрусів та ін.) — терміново після ліквідації пожежі або стихійного лиха;

у випадку ліквідації установи;

згідно з розпорядженням судових та слідчих органів;

при передачі майна установи в оренду;

при передачі підприємств, установ, організацій або їх структурних підрозділів із одного підпорядкування в інше (на встановлену дату передачі).

Інвентаризація може не проводитися у випадках передачі установ чи їх структурних підрозділів, а також будівель та споруд усередині одного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади (якщо інвентаризація була раніше проведена в терміни згідно з вимогами цієї Інструкції).

1.10. Відповідальність за організацію інвентаризації, правильне та своєчасне її проведення несе керівник установи.

Головний бухгалтер, разом із керівниками відповідних підрозділів та служб, зобов’язаний контролювати дотримання установлених правил проведення інвентаризації.

1.11. Для проведення інвентаризації наказом керівника установи створюється комісія з числа працівників установи за обов’язкової участі головного (старшого) бухгалтера. Інвентаризаційну комісію очолює керівник установи чи його заступник.

Наказом установлюється також терміни початку та закінчення робіт з проведення інвентаризації та порядок відображення її результатів у обліку.

1.12. В установах, у яких унаслідок великого обсягу робіт проведення інвентаризації не може бути забезпечене однією комісією, утворюються також місцеві комісії, очолювані керівниками відповідних структурних підрозділів, на які покладається проведення інвентаризації в структурних підрозділах цих установ. Забороняється призначати головою місцевої інвентаризаційної комісії в одній і тій самій установі одного й того самого працівника два роки підряд. До складу місцевої комісії включається працівник бухгалтерії. Робота місцевих комісій організовується та контролюється центральною комісією.

1.13. Проведення інвентаризації в установах, які обслуговуються централізованою бухгалтерією, оформляється (в частині затвердження центральної інвентаризаційної комісії та календарного плану проведення інвентаризації) наказом керівника установи, при якому утворена централізована бухгалтерія, а також затверджується розподіл працівників централізованої бухгалтерії в установах для участі їх у місцевих інвентаризаційних комісіях. На підставі цього наказу керівники установ, які обслуговуються централізованою бухгалтерією, призначають місцеві інвентаризаційні комісії, до складу яких обов’язково входять працівники бухгалтерії та інші фахівці (інженери, технологи, економісти та ін.), які добре знають об’єкт інвентаризації та первинний облік. Місцеві інвентаризаційні комісії очолюються представником керівника установи, який призначив інвентаризацію.

1.14. Центральна інвентаризаційна комісія проводить інвентаризацію матеріальних цінностей і грошових коштів, які належать централізованій бухгалтерії та установі, при якій вона створена, а також коштів у розрахунках та бланків суворої звітності, і керує роботою місцевих інвентаризаційних комісій; у разі потреби (при встановленні серйозних порушень правил проведення інвентаризації та інше) проводить, за рішенням керівника установи, повторні суцільні інвентаризації, розглядає пояснення, отримані від осіб, які припустилися недостачі чи псування цінностей, а також інших порушень, та дає пропозиції про порядок врегулювання виявлених недостач і втрат від псування цінностей.

Місцеві інвентаризаційні комісії проводять зняття фактичних залишків матеріальних цінностей, звіряють наявність вказаних цінностей з даними бухгалтерського обліку і складають свої висновки про виявлені недостачі та надлишки, вносять пропозиції з питань впорядкування приймання, зберігання та відпуску матеріальних цінностей, покращення обліку та контролю за їх збереженням.

Дані бухгалтерського обліку, які проставляються в описах, скріплюються підписом працівника бухгалтерії. Матеріали інвентаризації розглядаються та затверджуються особами, які були призначені комісією для проведення інвентаризації.

1.15. Інвентаризаційні комісії несуть відповідальність за:

своєчасність і дотримання порядку проведення інвентаризації відповідно до наказу керівника установи;

повноту і достовірність внесення до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки майна, основних засобів, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, нематеріальних активів, цінних паперів та заборгованості в розрахунках;

правильність і своєчасність оформлення матеріалів інвентаризації відповідно до встановленого порядку.

Члени інвентаризаційних комісій за внесення в описи неправильних даних про фактичні залишки матеріальних цінностей з метою приховання недостач або лишків матеріальних цінностей несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Забороняється проводити інвентаризацію цінностей при неповному складі членів інвентаризаційної комісії. Відсутність хоча б одного члена комісії при проведенні інвентаризації є підставою для визнання результатів інвентаризації недійсними.

Перевірка залишків матеріальних цінностей у натурі членами комісії проводиться за обов’язкової участі матеріально відповідальних осіб.

1.16. До початку інвентаризації в бухгалтеріях необхідно закінчити обробку всіх документів про надходження і видачу матеріальних цінностей, провести відповідні записи в реєстрах аналітичного обліку і визначити залишки на день інвентаризації.

На складах та в інших місцях зберігання матеріальні цінності повинні бути розкладені за найменуваннями, сортами, розмірами тощо. На матеріальних цінностях слід вивісити ярлики з докладними відомостями, що характеризують ці цінності, зі вказівкою їх якості, кількості, ваги та міри.

1.17. Особи, відповідальні за збереження матеріальних цінностей, до початку інвентаризації дають розписку про те, що всі прибуткові та видаткові документи на товарно-матеріальні цінності здані в бухгалтерію, всі товарно-матеріальні цінності, що надійшли на зберігання, оприбутковані, а ті, що вибули — списані.

1.18. Інвентаризація, крім інвентаризації продуктів харчування і грошових коштів, як правило, повинна проводитися на перше число місяця. Якщо інвентаризація цінностей в якомусь місці їх зберігання не може бути закінчена в один день, вона може бути розпочата раніше і закінчена після першого числа. У цьому випадку дані інвентаризації повинні бути скориговані станом на перше число місяця.

Якщо інвентаризація на складах або в інших закритих приміщеннях не закінчена в той самий день, то приміщення слід опечатати в кінці робочого дня інвентаризаційною комісією. Печатка на час інвентаризації зберігається у голови інвентаризаційної комісії. Під час перерв у роботі інвентаризаційних комісій (на обідню перерву, в нічний час, з інших причин) описи повинні зберігатися у ящиках, шафах, сейфах, у закритому приміщенні, де проводиться інвентаризація.

1.19. Абзац перший пункту 1.19 розділу 1 вилучено

(згідно з наказом Державного казначейства  України від 05.10.2005 р. N 184,  у зв’язку з цим абзаци другий — четвертий вважати  відповідно абзацами  першим — третім)

Наявність цінностей при інвентаризації виявляється шляхом обов’язкового підрахунку, зважування, обміру і таке інше, виходячи зі встановлених одиниць виміру. Визначення ваги (або об’єму) матеріалів, що зберігаються насипом, можна проводити на підставі технічних розрахунків, про що в описах робиться відповідна відмітка.

Найменування інвентаризованих цінностей і об’єктів (предметів) та їх кількість відображаються в описах за субрахунками, номенклатурою та в одиницях виміру, прийнятих у обліку.

На цінності, які не належать установі, але знаходяться в її розпорядженні, складаються окремі описи з розподілом: на орендовані, прийняті на відповідальне зберігання і таке інше.

1.20. При проведенні інвентаризації матеріальних цінностей виявляються всі цінності, які не використовуються в установі, що можуть бути реалізовані. Реалізація матеріальних цінностей здійснюється відповідно до законодавства України.

(пункт 1.20 розділу 1 в редакції наказу Державного  казначейства України від 05.10.2005 р. N 184,  із змінами, внесеними згідно з наказом Державного казначейства України від 02.09.2010 р. N 311)

1.21. Дані інвентаризації з кожного виду цінностей записуються в інвентаризаційні описи окремо, за місцезнаходженням цінностей і особами, відповідальними за їх зберігання.

Ці описи складаються в двох примірниках.

При зміні матеріально відповідальних осіб складається три примірники опису.

Описи підписуються головою та всіма членами інвентаризаційної комісії. Матеріально відповідальні особи в кінці кожного інвентаризаційного опису розписуються про перевірені комісією і занесені в опис цінності. 

(абзац четвертий пункту 1.21 розділу 1 в редакції наказу Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

Абзац п’ятий пункту 1.21 розділу 1 вилучено 

(згідно з наказом Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184, у зв’язку з цим абзац шостий вважати абзацом п’ятим)

Описи можуть бути заповнені як ручним способом, так і засобами обчислювальної та іншої оргтехніки. Описи, що складаються вручну, заповнюються чорнилами або кульковою ручкою чітко і ясно. Жодні виправлення і підчистки є неприпустимими. На кожній сторінці опису прописом вказуються число порядкових номерів матеріальних цінностей і загальний підсумок кількості всіх цінностей у натуральних показниках, записаних на даній сторінці, незалежно від того, в яких одиницях виміру (штуках, кілограмах, метрах і таке інше) ці цінності показані. У тих випадках, коли матеріально відповідальні особи виявлять після інвентаризації помилки в описах, вони повинні негайно (до відкриття складу, комори, секції і таке інше) заявити про це голові інвентаризаційної комісії. Інвентаризаційна комісія виконує перевірку вказаних фактів і, у випадку їх підтвердження, проводить виправлення виявлених помилок у встановленому порядку. Виправлення повинні бути вказані і підписані всіма членами інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальною особою. В описах не можна залишати незаповнені рядки. На останніх сторінках описів незаповнені рядки прокреслюються.

1.22. У разі зміни матеріально відповідальної особи в описах особа, яка прийняла цінності, розписується про їх отримання, а та, яка здала, — про їх здачу.

1.23. Матеріальні цінності, отримані під час проведення інвентаризації, приймаються матеріально відповідальними особами в присутності членів інвентаризаційної комісії та оприбутковуються після інвентаризації. Ці матеріальні цінності заносяться до окремого опису під найменуванням «Матеріальні цінності, отримані під час інвентаризації». В описі вказується коли, від кого вони надійшли, дата і номер прибуткового документа, найменування, кількість, ціна та сума. Одночасно на прибутковому документі за підписом голови інвентаризаційної комісії робиться відмітка «Після інвентаризації» з посиланням на дату опису, в який записані ці цінності.

1.24. На великих складах при тривалому проведенні інвентаризації, у виключних випадках і тільки з письмового дозволу керівника і головного бухгалтера установи, в процесі інвентаризації матеріальні цінності можуть відпускатися матеріально відповідальними особами за присутності членів інвентаризаційної комісії.

Ці цінності заносяться до окремого опису під найменуванням: «Матеріальні цінності, відпущені під час інвентаризації». Оформлення опису повинно здійснюватися у такому порядку, що і при надходженні матеріальних цінностей під час інвентаризації. У видаткових документах робиться відмітка за підписом голови інвентаризаційної комісії.

1.25. Об’єкти (предмети) основних засобів, матеріалів, інших матеріальних цінностей, які на момент інвентаризації будуть знаходитися не в установі (автомобілі, морські й річкові судна, які відбули в тривалі рейси; машини і обладнання, що відправлені на капітальний ремонт тощо) слід проінвентаризувати до моменту їх тимчасового вибуття з установи.

1.26. У міжінвентаризаційний період в установах з великою номенклатурою цінностей можуть проводитися вибіркові інвентаризації матеріальних цінностей у місцях їх зберігання й переробки.

Контрольні перевірки правильності проведення інвентаризацій і вибіркові інвентаризації, які проводять у міжінвентаризаційний період, виконуються інвентаризаційними комісіями за розпорядженням керівника установи.

1.27. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади можуть розробляти власні нормативно-правові акти, з урахуванням особливостей галузі, щодо застосування цієї Інструкції, за погодженням із Державним казначейством України.

(пункт 1.27 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

2. Інвентаризація основних засобів

2.1. До початку інвентаризації слід перевірити:

наявність і стан реєстрів обліку (карток, книг, описів та ін.);

наявність і стан технічних паспортів та іншої технічної документації;

наявність документів на основні засоби, що здані чи прийняті установою в оренду, на зберігання, на тимчасове користування. За відсутності документів слід забезпечити їх отримання чи оформлення.

При виявленні розходжень і неточностей у бухгалтерському обліку або технічній документації необхідно в ці документи внести відповідні виправлення й уточнення.

2.2. Для оформлення даних інвентаризації основних засобів (будівель, споруд, передавальних пристроїв машин і обладнання, транспортних засобів, інструментів, комп’ютерної техніки, виробничого і господарського інвентарю тощо) застосовується Інвентаризаційний опис основних засобів (додаток 1).

(абзац перший пункту 2.2 розділу 2 в редакції наказу Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

Машини, обладнання та інші об’єкти перевіряються за заводськими номерами і заносяться в описи окремо, із вказівкою інвентарного номера.

Основні засоби записуються в описі під найменуванням, відповідно з основним призначенням об’єкта. Об’єкт, що пройшов відновлення, реконструкцію, розширення чи переобладнання, внаслідок чого змінилось основне його призначення, вноситься до опису під найменуванням, що відповідає новому основному призначенню.

При інвентаризації будівель, споруд, іншої нерухомості та земельних ділянок, водоймищ, інших об’єктів природних ресурсів комісія перевіряє наявність документів, що підтверджують право власності установи на ці об’єкти або право користування ними.

(пункт 2.2 розділу 2 доповнено абзацом четвертим згідно з наказом Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

Під час інвентаризації основних засобів комісія в обов’язковому порядку проводить перевірку відповідності технічної документації, записує в описи повні найменування цих об’єктів і їх інвентарні номери.

(пункт 2.2 розділу 2 доповнено абзацом п’ятим згідно з  наказом Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

2.3. У випадках, коли проведені капітальні роботи (надбудова поверхів, прибудова нових приміщень та інше) або часткова ліквідація будівель і споруд (злам окремих конструктивних елементів) не відображені в бухгалтерському обліку, комісія повинна за відповідними документами визначити суму збільшення або зменшення балансової вартості об’єкта і привести в описі дані про проведені зміни. Одночасно з цим комісія повинна встановити винних осіб і причини, з яких конструктивні зміни об’єктів не отримали відображення в обліку.

2.4. Окремі описи складаються при інвентаризації садів, виноградників, ягідників, лісопосадок, ставків, водоймищ, іригаційних і меліоративних споруд. Насадження записуються за культурами, ботанічними сортами із вказівкою року закладення, площею, кількістю дерев або кущів, за категоріями та їх балансовою вартістю. Іригаційні і меліоративні споруди записуються до опису за видом і родом споруд із зазначенням їхніх розмірів, року спорудження, балансової вартості та інших відомостей, що характеризують їх призначення і стан.

2.5. Присвоєні об’єктам (предметам) основних засобів інвентарні номери не повинні змінюватися. Заміна номерів може бути проведена в тих випадках, коли виявлено, що об’єкти помилково відображаються не в тій групі основних засобів, до якої вони повинні бути включені за своїм техніко-виробничим призначенням, а також у випадках встановлення невірної нумерації.

2.6. При виявленні об’єктів (предметів), що не знаходяться на обліку, а також об’єктів (предметів) з відсутніми в обліку даними, що їх характеризують, комісія повинна включити в опис відсутні відомості і технічні показники цих об’єктів (предметів), наприклад: про будівлі — вказати їх призначення, основні матеріали, з яких вони побудовані, об’єм (зовнішнього чи внутрішнього обміру), площу (загальна корисна площа), число поверхів, підвалів, напівпідвалів, рік побудови тощо.

2.7. Оцінка виявлених і не врахованих з моменту проведення останньої інвентаризації об’єктів повинна бути проведена за дійсною вартістю, а знос слід визначити за справжнім технічним станом об’єктів, із оформленням даних оцінки та зносу відповідними актами.

2.8. На основні засоби, які не придатні до експлуатації і не підлягають відновленню, складається окремий опис із вказівкою часу введення в експлуатацію та причин, що довели до стану непридатності ці об’єкти. Списання таких об’єктів проводиться у порядку, встановленому законодавством України.

(пункт 2.8 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з наказами  Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184, від 02.09.2010 р. N 311)

2.9. Інвентаризація дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, які містяться у приладах, обладнанні та інших виробах, здійснюється одночасно з інвентаризацією цих матеріальних цінностей у терміни, встановлені для матеріальних цінностей.

Інвентаризація дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння проводиться відповідно до «Інструкції про порядок одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 06.04.98 N 84 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.04.98 за N 271/2711.

2.10. Після оформлення Інвентаризаційний опис основних засобів у встановленому порядку передається в бухгалтерію для складання Порівняльної відомості результатів інвентаризації основних засобів (додаток 2).

Порівняльна відомість результатів інвентаризації основних засобів застосовується для відображення результатів інвентаризації. На підставі даних Інвентаризаційного опису основних засобів розбіжності, які виникли між фактичними показниками та даними бухгалтерського обліку, відображаються у графі «Результати інвентаризації».

(розділ 2 доповнено пунктом 2.10 згідно з наказом Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

3. Інвентаризація нематеріальних активів

3.1. При інвентаризації нематеріальних активів їх наявність установлюється або за документами, що були підставою для оприбуткування, або додатково за документами, якими оформлені (тобто підтверджуються) майнові права.

Для відображення результатів інвентаризації нематеріальних активів (у т. ч. об’єктів права інтелектуальної власності) застосовується Інвентаризаційний опис нематеріальних активів (додаток 3). Інвентаризаційний опис нематеріальних активів складається на кожний окремий об’єкт нематеріальних активів чи групу однотипних за призначенням та умовами використання об’єктів нематеріальних активів, окремо за кожною особою, відповідальною за використання об’єкта чи групи об’єктів нематеріальних активів.

(пункт 3.1 розділу 3 доповнено абзацом другим згідно з  наказом Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

3.2. До опису комісією вносяться дані про назву нематеріального активу, характеристику, призначення, дату придбання (введення в експлуатацію), первісну вартість, строк корисного використання, кількість та вартість об’єкта чи групи об’єктів нематеріальних активів.

(пункт 3.2 розділу 3 в редакції наказу Державного  казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

3.3. У разі виявлення надлишків об’єктів нематеріальних активів, інвентаризаційна комісія записує їх в інвентаризаційний опис із внесенням потрібних даних. Оцінка таких об’єктів проводиться відповідно до дійсної відновлювальної вартості і оформлюється відповідними актами.

3.4. У разі виявлення розходжень (недостач, лишків) між даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів складається Порівняльна відомість результатів інвентаризації нематеріальних активів (додаток 4).

Стосовно недостач і лишків інвентаризаційна комісія повинна одержати письмові пояснення осіб, відповідальних за використання та зберігання нематеріальних активів.

(розділ 3 доповнено пунктом 3.4 згідно з наказом  Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

4. Інвентаризація матеріалів, продуктів харчування та інших матеріальних запасів

4.1. Інвентаризація матеріалів, продуктів харчування, палива, продукції підсобних (навчальних) сільських господарств та виробничих (навчальних) майстерень, інших матеріальних запасів проводиться за місцями зберігання та окремо за матеріально відповідальними особами. Матеріальні запаси при інвентаризації записуються в описи за кожним окремим найменуванням із вказівкою номенклатурного номера, виду, групи, сорту і кількості (рахунком, вагою або мірою).

4.2. На виявлені при інвентаризації непридатні або зіпсовані матеріальні цінності додатково складаються акти, в яких вказуються причини, ступінь і характер псування матеріальних цінностей, а також винні особи, які допустили їх псування.

4.3. Тара вписується до опису за видами, цільовим призначенням і якісним складом (нова, яка була у споживанні, що потребує ремонту і таке інше).

На тару, що стала непридатною, інвентаризаційною комісією складається акт на списання зі вказівкою причин псування.

4.4. Для відображення результатів інвентаризації матеріалів, продуктів харчування та інших матеріальних запасів застосовується Інвентаризаційний опис інших необоротних матеріальних активів та запасів (додаток 5). Цей Інвентаризаційний опис складається на підставі перерахунку, зважування, виміру цінностей окремо за кожним місцезнаходженням і матеріально відповідальною особою чи групою осіб, на зберіганні яких знаходяться цінності.

Після оформлення у встановленому порядку Інвентаризаційний опис інших необоротних матеріальних активів та запасів передається у бухгалтерію для складання Порівняльної відомості результатів інвентаризації інших необоротних матеріальних активів та запасів (додаток 6).

Порівняльна відомість результатів інвентаризації інших необоротних матеріальних активів та запасів застосовується для відображення результатів інвентаризації. На підставі даних Інвентаризаційного опису інших необоротних матеріальних активів та запасів розбіжності, які виникли між фактичними показниками та даними бухгалтерського обліку, відображаються у графі «Результати інвентаризації».

(розділ 4 доповнено пунктом 4.4 згідно з наказом Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

5. Інвентаризація молодняку тварин та тварин на відгодівлі

5.1. Молодняк великої рогатої худоби та тварини на відгодівлі включаються в описи окремо, зі вказівкою інвентарних номерів, кличок, статі, масті, породи та інше.

5.2. Тварини на відгодівлі обліковуються у груповому порядку, включаються в описи за віком та статевими групами, з вказівкою кількості голів та живої ваги у кожній групі.

5.3. Описи складаються за видами тварин окремо у фермах, цехах, відділеннях, бригадах у розрізі облікових груп і матеріально відповідальних осіб.

5.4. Для відображення результатів інвентаризації молодняку тварин та тварин на відгодівлі застосовується Інвентаризаційний опис інших необоротних матеріальних активів та запасів (додаток 5). 

(розділ 5 доповнено пунктом 5.4 згідно з наказом Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

6. Інвентаризація малоцінних та швидкозношуваних предметів

6.1. Малоцінні та швидкозношувані предмети інвентаризуються за їх місцезнаходженням та за матеріально відповідальними особами.

6.2. Інвентаризація проводиться шляхом огляду кожного предмета. Малоцінні і швидкозношувані предмети заносяться до описів за найменуваннями відповідно до номенклатурних номерів і в одиницях виміру, що прийняті у бухгалтерському обліку.

6.3. При інвентаризації малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданих в особисте користування працівникам, допускається складання групових інвентаризаційних описів зі вказівкою в них відповідальних за ці предмети осіб, на яких відкриті особові картки, з проставленням підпису в описі.

6.4. Пункт 6.4 розділу 6 вилучено 

(згідно з наказом Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

6.5. Пункт 6.5 розділу 6 вилучено

(згідно з наказом Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184, у зв’язку з цим пункти 6.6, 6.7 вважати відповідно пунктами 6.4, 6.5)

6.4. Малоцінні та швидкозношувані предмети, які стали непридатними, але не списані, до інвентаризаційної відомості не вписуються, а складається акт із вказівкою часу експлуатації, причин непридатності, можливості використання цих предметів у господарських цілях. При цьому в описах робляться відмітки про непридатність.

6.5. За малоцінними та швидкозношуваними предметами, які обліковуються в оперативному порядку, описи не складаються, а перевіряється фактична наявність цих предметів у матеріально відповідальних осіб шляхом зіставлення з відомістю оперативного обліку. Виявлена при цьому недостача предметів оформлюється актом.

6.6. Для відображення результатів інвентаризації малоцінних та швидкозношуваних предметів застосовується Інвентаризаційний опис інших необоротних матеріальних активів та запасів (додаток 5).

(розділ 6 доповнено пунктом 6.6 згідно з наказом Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

7. Інвентаризація незавершених науково-дослідних робіт

7.1. У бюджетних науково-дослідних установах та учбових закладах інвентаризуються незакінчені роботи, які виконуються за договорами з підприємствами та організаціями.

7.2. При проведенні інвентаризації потрібно встановити:

наявність договору із замовником;

правильність визначення кошторисної вартості виконаних робіт за кожною темою на дату інвентаризації;

правильність відображення фактичних витрат за темою та наявність невикористаних матеріальних цінностей;

причини різкого або необгрунтованого відхилення фактичних витрат від кошторисної вартості;

врахування витрат за закінченими і сплаченими замовником роботами.

7.3. Інвентаризація проводиться за темами (договорами), при цьому інвентаризаційною комісією вивіряється кошторисна (договірна) вартість виконаної частини кожної теми, а в бухгалтерії — фактичні витрати.

7.4. Висновки інвентаризації розглядаються інвентаризаційною комісією наукової установи і оформлюються протоколом, у якому вказуються заходи, направлені на виявлення недоліків.

8. Інвентаризація незавершеного виробництва виробничих (навчальних) майстерень

8.1. У виробничих (навчальних) майстернях до незавершеного виробництва належать заготовки (деталі, вузли, агрегати) та вироби, обробка та складання яких ще не закінчена; готові вироби, не повністю укомплектовані і не передані на склад.

Перед початком інвентаризації необхідно здати на склад усі непотрібні для виробництва матеріали, куплені деталі та напівфабрикати, а також усі деталі, вузли та агрегати, обробка яких на даному етапі закінчена.

Заготовки незавершеного виробництва та напівфабрикати, які знаходяться у майстернях, слід привести до порядку, який забезпечив би зручність та вірність підрахунку їх кількості.

Перевірка залишків заготовок незавершеного виробництва (деталей, вузлів та ін.) проводиться шляхом фактичного підрахунку, переважування, перемірювання.

Описи складаються окремо по кожній майстерні зі вказівкою найменування заготовок, стадії або ступені їх готовності, кількості або об’єму.

8.2. Матеріали та куплені напівфабрикати, які знаходяться на робочих місцях і не піддані обробці, в описи інвентаризації незавершеного виробництва не включаються, а підлягають інвентаризації окремо і записуються в окремі описи.

9. Інвентаризація незавершеного виробництва в підсобних (навчальних) сільських господарствах

9.1. У підсобних (навчальних) сільських господарствах при установах до незавершеного виробництва включаються витрати під озимі посіви, на оранку зябу, підготовку пару, парників і теплиць, а також видатки для закладення садів, ягідників і виноградників.

Інвентаризація проводиться з кожного виду незакінчених робіт, при цьому інвентаризаційною комісією перевіряються натуральні показники та фактичні витрати. Фактичні витрати визначаються шляхом вибірки з первинних документів та облікових регістрів (наряди, вимоги на насіння та матеріали, шляхові листи та інше).

10. Інвентаризація грошових коштів, цінностей і бланків суворої звітності в касі установи

10.1. При інвентаризації каси установи слід керуватися Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 40/10320 (із змінами).

(пункт 10.1 розділу 10 в редакції наказу Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

10.2. Для відображення результатів інвентаризації фактичної наявності грошових коштів, цінних паперів, чекових книжок, поштових марок, оплачених путівок тощо, що знаходяться у касі установи, застосовується Акт інвентаризації наявності грошових коштів, цінностей (додаток 7).

До початку інвентаризації у касі установи комісією записуються останні номери прибуткового та видаткового касового ордерів, чекової книжки тощо.

Комісія шляхом повного перерахунку перевіряє наявність у касі усіх грошових коштів, цінних паперів, лімітованих чекових книжок, поштових марок тощо.

(розділ 10 доповнено пунктом 10.2 згідно з наказом Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

10.3. Для відображення результатів інвентаризації фактичної наявності бланків документів суворої звітності та виявлення кількісних розходжень їх з обліковими даними застосовується Інвентаризаційний опис бланків документів суворої звітності (додаток 8).

За наявності бланків документів суворої звітності, що нумеруються одним номером, складається комплект із вказівкою кількості документів у ньому.

(розділ 10 доповнено пунктом 10.3 згідно з наказом Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

11. Інвентаризація розрахунків

11.1. Інвентаризація реєстраційних, спеціальних реєстраційних, валютних та поточних рахунків, розрахунків з бюджетом, підзвітними особами, робітниками і службовцями, депонентами та іншими дебіторами і кредиторами полягає у звіренні документів і записів у реєстрах обліку і перевірці обгрунтованості сум, відображених на відповідних рахунках. Комісія встановлює терміни виникнення заборгованості за цими рахунками, реальність заборгованості і винних осіб, у випадках пропуску термінів позовної давності.

(пункт 11.1 розділу 11 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

11.2. Усім дебіторам установи — кредитори повинні передати дані про їхню заборгованість, які пред’являються інвентаризаційній комісії для підтвердження реальної заборгованості. Дебітори зобов’язані протягом десяти днів з дня отримання документального підтвердження підтвердити заборгованість або заявити свої заперечення.

На рахунках розрахунків з дебіторами і кредиторами повинні залишатися тільки узгоджені суми. Якщо до кінця звітного періоду не вдалось усунути виниклі розбіжності або невстановлені розбіжності, то розрахунки з дебіторами і кредиторами показуються кожною зі сторін у своєму балансі в сумах, які виходять з їх бухгалтерських записів і визнані нею вірними.

11.3. Інвентаризаційна комісія шляхом документальної перевірки повинна також установити:

правильність розрахунків із банками, з фінансовими, податковими органами, державними цільовими фондами, з вищестоящою установою, іншими установами, а також зі структурними підрозділами установи, виділеними на окремі баланси;

(абзац другий пункту 11.3 розділу 11 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

заборгованість підзвітних осіб, а також правильність і обгрунтованість сум заборгованості з недостач і крадіжок та вжиті заходи про стягнення цієї заборгованості;

правильність і обгрунтованість сум дебіторської, кредиторської і депонентської заборгованості, включаючи суми кредиторської і депонентської заборгованості, щодо якої термін позовної давності минув. Суми кредиторської і депонентської заборгованості, строк позовної давності яких минув, підлягають списанню з бухгалтерського обліку за порядком, визначеним Державним казначейством України;

(абзац четвертий підпункту 11.3 пункту 11 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного казначейства України від 19.07.2001 р. N 122)

реальність заборгованості робітникам і службовцям із заробітної плати, з розрахунків із робітниками і службовцями про безготівкові перерахунки;

чи вжито заходів для стягнення дебіторської заборгованості у встановленому порядку.

11.4. Для відображення результатів інвентаризації розрахунків за дебіторською та кредиторською заборгованістю, що знаходиться на обліку установи на момент звітного періоду (інвентаризації), призначений Акт інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами (додаток 9).

В акті вказуються найменування проінвентаризованих субрахунків і суми виявленої неузгодженої дебіторської і кредиторської заборгованості, безнадійних боргів та кредиторської і дебіторської заборгованості, щодо якої термін позовної давності минув.

Акт складається інвентаризаційною комісією на підставі виявлених залишків сум за документами, які відображаються на відповідних субрахунках, підписується і передається до бухгалтерії.

До акта слід додати довідку (додаток 10), в якій наводяться найменування та адреси дебіторів і кредиторів, сума заборгованості, за що обліковується заборгованість, з якого часу і на підставі яких документів. Довідка складається у розрізі синтетичних рахунків бухгалтерського обліку.

(пункт 11.4 розділу 11 в редакції наказу Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

11.5. За сумами дебіторської заборгованості, щодо якої термін позовної давності минув, в довідці вказуються особи, винні в пропущенні цих термінів.

Дебіторська заборгованість, щодо якої термін позовної давності минув, списується за рішенням керівника установи на зміни результату виконання кошторису доходів та видатків за минулий рік.

(абзац другий підпункту 11.5 пункту 11 в редакції наказу Державного казначейства України від 19.07.2001 р. N 122)

Списання боргу внаслідок неплатоспроможності боржника не є підставою для скасування заборгованості. Заборгованість слід відображати поза балансом не менше п’яти років з часу списання для спостереження за можливістю її справляння у випадку зміни майнового стану боржника.

Ретельно слід перевірити і відобразити в довідці суми дебіторської заборгованості, списані з балансу внаслідок неплатоспроможності відповідача і неможливості звернення стягнення на його майно, як то:

обгрунтованість списання цієї заборгованості;

правильність обліку списаної заборгованості за балансом;

здійснення нагляду за можливістю її утримання у випадках зміни майнового становища боржників.

12. Інвентаризація незавершеного капітального будівництва і незакінчених капітальних ремонтів

12.1. Наявність і об’єм незавершеного капітального будівництва і незакінчених капітальних ремонтів встановлюється при інвентаризації шляхом перевірки їх у натурі. В актах, які складаються при цьому, вказуються найменування об’єкта, списання і об’єм виконаних робіт за кожним об’єктом і видом робіт, кошторисна і фактична вартість.

12.2. Інвентаризаційна комісія повинна перевірити:

чи не знаходиться у складі незавершеного капітального будівництва обладнання, яке передане для монтажу, але монтаж якого фактично не розпочатий. При виявленні такого обладнання необхідно зробити відповідні виправлення в обліку і звітності;

стан законсервованих і тимчасово зупинених будівельних об’єктів. У такому разі слід виявити причини і підстави їх консервації.

На закінчені об’єкти, що з якихось причин не введені в експлуатацію, складають окремі акти.

На об’єкт припиненого будівництва, а також на проектно-розвідувальні роботи з незакінченого будівництва, які підлягають списанню з балансу, складаються окремі акти, в яких вказуються усі дані про характер виконаних робіт і їх вартість згідно з кошторисом, з вказівкою причин припинення будівництва.

На незакінчений капітальний ремонт будівель, споруд, машин, обладнання, енергетичних установок та інших об’єктів складається окремий акт, в якому вказуються: назва об’єкта, що ремонтується, опис і процент виконаних робіт, кошторисна і фактична вартість виконаних робіт.

13. Інвентаризація інших необоротних матеріальних активів

13.1. Для відображення результатів інвентаризації інших необоротних матеріальних активів застосовується Інвентаризаційний опис інших необоротних матеріальних активів та запасів (додаток 5).

13.2. Білизна, постільні речі, одяг та взуття одного найменування, близькі за розмірами, якостями матеріалу і ціною, заносяться до опису сумарно, зі вказівкою кількості цих предметів та їх інвентарних номерів.

13.3. Предмети спецодягу і столової білизни, відправлені у прання та ремонт, слід записувати в інвентаризаційний опис на підставі відомостей-накладних або квитанцій установ, що здійснюють ці послуги.

13.4. Після оформлення інвентаризаційний опис передається у бухгалтерію для складання Порівняльної відомості результатів інвентаризації інших необоротних матеріальних активів та запасів (додаток 6).

(Інструкцію доповнено новим розділом 13 згідно з наказом Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

13.5. При інвентаризації бібліотечних фондів інвентаризаційною комісією визначається спосіб проведення інвентаризації; виявляються помилки, що допущені при шифруванні документів, розстановці фонду, оформленні видачі документів користувачам, а також встановлюється заборгованість користувачів перед бібліотекою, виявляються дублетні документи, документи, що не відповідають профілю комплектування фонду підрозділу чи бібліотеки в цілому, та документи, що потребують ремонту, оправи тощо.

У разі встановлення факту відсутності документа проводиться його розшук у строк, визначений правилами користування бібліотекою щодо користування документом читачем, але не більше тридцяти днів.

(розділ 13 доповнено пунктом 13.5 згідно з наказом Державного казначейства України від 02.09.2010 р. N 311)

14. Інвентаризація матеріальних цінностей, прийнятих (зданих) на відповідальне зберігання

14.1. При інвентаризації матеріальних цінностей, прийнятих (зданих) на відповідальне зберігання, застосовується Інвентаризаційний опис матеріальних цінностей, прийнятих (зданих) на відповідальне зберігання (додаток 11).

При інвентаризації матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання, записи в описі здійснюються інвентаризаційною комісією на підставі перевірки і перерахунку цінностей у натурі.

14.2. Товари і матеріали, які зберігаються на складах інших установ (організацій), записуються в опис на підставі підтвердних документів про передавання на відповідальне зберігання.

(Інструкцію доповнено новим розділом 14 згідно з наказом Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184, у зв’язку з цим розділи 13 — 15 вважати відповідно розділами 15 — 17)

15. Інвентаризація забалансових статей

15.1. Інвентаризація забалансових статей проводиться за порядком, установленим для інвентаризації статей балансу.

16. Перевірка та оформлення результатів інвентаризації

16.1. Після закінчення інвентаризації оформлені описи (акти) здаються в бухгалтерію для перевірки, виявлення і відображення в обліку результатів інвентаризації. При цьому кількісні та цінові показники за даними бухгалтерського обліку проставляються проти відповідних даних опису і шляхом співставлення виявляються розходження між даними інвентаризації і даними обліку.

16.2. Результати інвентаризації цінностей, які належать іншим організаціям з додатком копії опису повідомляють їхнім власникам. На останній сторінці опису також слід зробити відмітку про перевірку цін, таксування та підрахунок результату за підписами осіб, які проводили цю перевірку.

16.3. Інвентаризаційна комісія перевіряє правильність визначення бухгалтерією результатів інвентаризації і свої висновки та пропозиції відображає у Протоколі інвентаризаційної комісії (додаток 12), що заповнюється після закінчення інвентаризації.

(абзац перший пункту 16.3 розділу 16 в редакції наказу Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

У протоколі наводяться докладні дані про причини та осіб, винних в недостачах, втратах, а також надлишках і вказуються, які вжито заходи стосовно винних осіб.

Не пізніше ніж за десять днів після закінчення інвентаризації, протоколи інвентаризаційної комісії затверджуються керівником установи; в централізованих бухгалтеріях протоколи центральної інвентаризаційної комісії затверджуються керівником установи, при якій утворена централізована бухгалтерія.

Матеріали інвентаризації та рішення щодо регулювання розбіжностей затверджуються керівником установи з включенням результатів у звіт за той період, в якому закінчена інвентаризація, а також і в річний звіт.

16.4. Термін зберігання документів з інвентаризації (інвентаризаційні описи, порівняльні відомості, акти, протоколи інвентаризаційних комісій) в установах становить три роки за умови завершення ревізій згідно з Переліком типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженим наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.98 N 41, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.09.98 за N 576/3016 (зі змінами). У випадках виникнення спорів, суперечностей, порушення кримінальних справ — зберігаються до винесення відповідного рішення.

(пункт 16.4 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного казначейства України від 02.09.2010 р. N 311)

17. Порядок регулювання інвентаризаційних різниць

17.1. Виявлені при інвентаризації розходження між фактичними залишками матеріальних цінностей і грошових коштів з даними бухгалтерського обліку регулюються установою в такому порядку:

основні засоби, цінні папери, грошові кошти та інші матеріальні цінності, які виявлені в надлишку, підлягають оприбуткуванню та зарахуванню відповідно на збільшення доходів за спеціальним фондом з подальшим установленням причин виникнення лишків і винних у цьому осіб;

(абзац другий пункту 17.1 розділу 17 в редакції наказу Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

недостача запасів у межах установлених норм природних втрат, виявлених під час інвентаризації і придбаних у поточному році, списується за розпорядженням керівника установи на фактичні видатки; придбаних у минулих роках — відноситься на зменшення результату кошторису установи. Норми природних втрат можуть застосовуватися лише у разі виявлення фактичних недостач і після заліку недостачі цінностей надлишками при пересортуванні. За відсутності норм природних втрат втрата розглядається як недостача понад норму;

(абзац третій пункту 17.1 розділу 17 в редакції наказу Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

недостача цінностей понад норми природних втрат, а також втрати від псування цінностей списуються з балансу установи та відносяться на рахунок винних осіб за цінами, за якими обчислюється розмір шкоди від крадіжок, недостач, знищення і псування матеріальних цінностей;

(абзац четвертий пункту 17.1 розділу 17 в редакції наказу Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

втрати і недостачі понад норми природних втрат матеріальних цінностей, у тих випадках, коли винні особи не встановлені та справи знаходяться в органах дізнання чи досудового слідства, списуються з балансу установи і зараховуються на позабалансовий рахунок до моменту встановлення винних осіб або до надання відповідної інформації від органів дізнання чи досудового слідства за цими справами.

(абзац п’ятий пункту 17.1 розділу 17 в редакції наказу Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

17.2. У випадках стягнення втрат з винних осіб, заподіяних крадіжкою, недостачею або втратою, визначення сум збитків здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.96 N 116 «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» та Закону України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння або валютних цінностей».

17.3. При встановленні недостач і втрат, які виникли внаслідок зловживань, відповідні матеріали протягом п’яти днів після встановлення недостач і втрат підлягають переданню до слідчих органів, а на суму виявлених недостач і втрат подається цивільний позов.

17.4. Пункт 17.4 розділу 17 вилучено

(згідно з наказом Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

17.5. Пункт 17.5 розділу 17 вилучено 

(згідно з наказом Державного  казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

Додаток 1 до Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ  ___________________________________

(установа, організація)

Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ _____________

Інвентаризаційний опис основних засобів

Розписка

Разом за описом:     а) кількість порядкових номерів _________________________________________                                                                          (прописом) б) загальна кількість одиниць, фактично _________________________________                                                                           (прописом) в) на суму, грн., фактично ______________________________________________                                                                          (прописом)  Голова комісії  _____________  __________________ ________________________                                   (посада)             (підпис)              (прізвище, ім’я, по батькові)  Члени комісії:  _____________  __________________ ________________________                                   (посада)             (підпис)              (прізвище, ім’я, по батькові)                            _____________  __________________ ________________________                                   (посада)             (підпис)              (прізвище, ім’я, по батькові)                            _____________  __________________ ________________________                                   (посада)             (підпис)              (прізвище, ім’я, по батькові)  Усі цінності, пойменовані в цьому інвентаризаційному описі з N _____ до N _____, перевірені комісією в натурі за моєї (нашої) присутності та внесені в опис, у зв’язку з чим претензій до інвентаризаційної комісії не маю (не маємо). Цінності, перелічені в описі, знаходяться на моєму (нашому) відповідальному зберіганні. Особа(и), відповідальна(і) за збереження основних засобів: «___» ____________ 200_ р. ________________________________________________________________ Вказані у даному описі дані перевірив    ___________        _______________                                                                       (посада)                        (підпис)  «___» ____________ 200_ р.
Начальник Управління методології по виконанню бюджетів, бухгалтерського обліку та звітності	Н. І. Сушко

(Інструкцію доповнено додатком 1 згідно з наказом  Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

Додаток 2 до Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ 

___________________________________________

                                     (установа, організація)

Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ ______________

Порівняльна відомість

результатів інвентаризації основних засобів

Начальник Управління методології по виконанню бюджетів, бухгалтерського обліку та звітності

Н. І. Сушко

(Інструкцію доповнено додатком 2 згідно з наказом  Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

Додаток 3 до Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ

___________________________________________

(установа, організація)

Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ ______________

Інвентаризаційний опис нематеріальних активів

Розписка

Начальник Управління методології по виконанню бюджетів, бухгалтерського обліку та звітності

Н. І. Сушко

(Інструкцію доповнено додатком 3 згідно з наказом Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

Додаток 4 до Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ 

____________________________________________

                                    (установа, організація)

Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ _______________

Порівняльна відомість результатів інвентаризації нематеріальних активів

(Інструкцію доповнено додатком 4 згідно з наказом  Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

Додаток 5 до Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ

(установа, організація)

Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ _________

Інвентаризаційний опис інших необоротних матеріальних активів та запасів

Розписка

(Інструкцію доповнено додатком 5 згідно з наказом  Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

Додаток 6 до Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ 

 ___________________________________________

                                   (установа, організація)

Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ _____________

Порівняльна відомість

результатів інвентаризації інших необоротних матеріальних активів та запасів

N з/п

Матеріальні цінності

Одиниця виміру

Номер

Результати інвентаризації

Відрегульовано за рахунок записів в обліку

найме- нува ння, вид, сорт, група

Но мен кла тур ний номер

код

найме- нув ання

інвен тар ний

пас- порта

лишки

недостачі

лишки

недостачі

кіль кість

сума

кіль кість

сума

кіль кість

сума

з балан сового рахун ку (суб- рахун ку), замов- лення

кіль кість

сума

з балан сового рахун ку (суб- рахун ку), замов- лення

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

та ін.

Разом

х

х

Пересортування

Оприбутковуються остаточні лишки

Остаточні недостачі

лишки зараховані у покриття недостач

недостачі покриті лишками

кіль- кість

сума

рахунок (субра- хунок)

кіль- кість

сума

кіль- кість

сума

кіль- кість

сума

кіль- кість

сума

поряд- ковий номер зарахо- ваних недостач

кіль- кість

сума

поряд- ковий номер зарахо- ваних лишків

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

32

х

х

х

Бухгалтер   ____________           _____________________________                       (підпис)                                              (прізвище, ініціали)  З результатами порівняння ознайомлений __________________________________________________             (підпис матеріально відповідальної особи)
Начальник Управління методології по виконанню бюджетів, бухгалтерського обліку та звітності	Н. І. Сушко

(Інструкцію доповнено додатком 6 згідно з наказом  Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

Додаток 7 до Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ 

______________________________________________

                       (установа, організація)

Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ ___________

Акт інвентаризації наявності грошових коштів, цінностей

Розписка

До початку проведення інвентаризації усі видаткові та прибуткові документи на кошти здані в ббухгалтерію і всі кошти, що надійшли на мою відповідальність, оприбутковані, а ті, що вибули, списані.

Матеріально відповідальна особа:

_____________________        ________________         ______________

     (посада)                                    (підпис)                 (прізвище, ім’я, по батькові) 

На підставі наказу (розпорядження) від «___» ____________ 200_ р. N ____ проведена інвентаризація коштів, цінностей за станом на «___» ____________ 200_ р.

При інвентаризації встановлено таке:

1) готівки _________________________________ грн. ______ коп.

2) ________________________________________ грн. ______ коп. 

3) ________________________________________ грн. ______ коп. 

Підсумок фактичної наявності _______________________ грн. ______ коп.

За обліковими даними ___________________________ грн. ______ коп.

                                                        (прописом) 

Підсумки інвентаризації:

                      лишок ________________________________________________________

                      недостача ____________________________________________________ 

Останні номери касових ордерів:

прибуткового N _________________            видаткового N _____________

Голова комісії  ______________         _______________          _______________                                   (посада)                           (підпис)        (прізвище, ім’я, по батькові)

Члени комісії:  ______________         _______________          _______________                                   (посада)                           (підпис)        (прізвище, ім’я, по батькові)

                          ______________         _______________          _______________                                   (посада)                           (підпис)        (прізвище, ім’я, по батькові)

                         ______________         _______________          _______________                                   (посада)                           (підпис)        (прізвище, ім’я, по батькові)

Підтверджую, що кошти, цінності, зазначені в акті, знаходяться на моєму відповідальному зберіганні.

Матеріально відповідальна особа _____________________________

                                                                           (підпис) 

«___» ____________ 200_ р.

Пояснення причин, унаслідок яких виникли лишки або недостачі,

______________________________________________________________________

Матеріально відповідальна особа:

______________         _______________          _______________                                  

(посада)                           (підпис)        (прізвище, ім’я, по батькові)

Рішення керівника установи, організації ______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________                        ___________

 (підпис)                            (прізвище, ініціали) 

«___» ____________ 200_ р. 

Начальник Управління методології по виконанню бюджетів, бухгалтерського обліку та звітності

Н. І. Сушко

(Інструкцію доповнено додатком 7 згідно з наказом Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

Додаток 8 до Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ 

____________________________________________

                              (установа, організація)

Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ __________

Інвентаризаційний опис

бланків документів суворої звітності

________________________________________

                 (дата складання) 

Розписка

(Інструкцію доповнено додатком 8 згідно з наказом  Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

Додаток 9 до Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ 

__________________________________________

                     (установа, організація)

Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ ____________

Акт інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами

__________________________________________

                      (дата складання) 

На підставі наказу (розпорядження) від «___» ____________ 200_ р. N ____ проведена інвентаризація розрахунків за дебіторською і кредиторською заборгованістю за станом на «___» ____________ 200_ р.

При інвентаризації встановлено таке:

1. За дебіторською заборгованістю

Найменування субрахунків	Рахунок	Сума за балансом	Із загальної суми, вказаної у графі 3, зазначається заборгованість, за якою минула позовна давність
всього	у тому числі
заборгованість, що підтверджена дебіторами	Заборго ваність, що не підтверд жена дебіторами
1	2	3	4	5	6
			та ін.
Разом

2. За кредиторською заборгованістю

Найменування субрахунків	Рахунок	Сума за балансом	Із загальної суми, вказаної у графі 3, зазначається заборгованість, за якою минула позовна давність
всього	у тому числі
заборгованість, що підтверджена кредиторами	заборгованість, що не підтверджена кредиторами
1	2	3	4	5	6
			та ін.
Разом

Голова комісії	_______________ (посада)	____________ (підпис)	____________________ (прізвище, ініціали)
Члени комісії:	_______________ (посада)	____________ (підпис)	____________________ (прізвище, ініціали)
	_______________ (посада)	____________ (підпис)	____________________ (прізвище, ініціали)
	_______________ (посада)	____________ (підпис)	____________________ (прізвище, ініціали)
Начальник Управління методології по виконанню бюджетів, бухгалтерського обліку та звітності	Н. І. Сушко

(Інструкцію доповнено додатком 9 згідно з наказом Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

Додаток 10 до Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ 

_________________________________________

                     (установа, організація)

Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ ___________

Довідка

до акта N _____ інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами

«___» ____________ 200_ р.

(Інструкцію доповнено додатком 10 згідно з наказом  Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

Додаток 11 до Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ 

_________________________________________

                 (установа, організація)

Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ ___________

Інвентаризаційний опис матеріальних цінностей, прийнятих (зданих) на відповідальне зберігання

_________________________________________

                        (дата складання) 

Розписка

Інструкцію доповнено додатком 11 згідно з наказом  Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

Додаток 12 до Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ

Результати інвентаризації: 

(Інструкцію доповнено додатком 12 згідно з наказом  Державного казначейства України від 05.10.2005 р. N 184)

Инструкция По Инвентаризации Материальных Ценностей 3,6/5 6285 votes

• Инструкция По Инвентаризации Материальных Ценностей Лнр
• Инструкция По Инвентаризации Основных Средств Нематериальных Активов Товарно-материальных Ценностей
• Инструкция По Инвентаризации Материальных Ценностей Украина
• Инструкция По Инвентаризации Материальных Ценностей Днр

Инвентаризация товарно-материальных ценностей – внутренняя проверка организации. Ее периодичность определяется собственником, однако и действия собственника по результатам проверки, определяются нормами Положения о бухгалтерском учете и отчетности. Однако существует ряд обстоятельств, при которых собственник обязан провести внутреннюю ревизию, не зависимо от того, насколько давно. К таким обстоятельствам относятся:. передача стороннему лицу имущества, находящегося на балансе предприятия – продажа, выкуп, сдача в аренду;. смена руководителя и материально ответственного лица (инвентаризация проводится на день приема-передачи дел);.

При проведении инвентаризации. Материальных ценностей. Согласно Инструкции. Они должны быть ознакомлены с инструкцией «О порядке проведения инвентаризации», а также получить необходимые бланки для проведения инвентаризации. Результаты проверки материальных ценностей записывают в инвентаризационные описи, где подробно.

в случае возникновения обстоятельств непреодолимой силы – стихийного бедствия, экстремальных ситуаций, аварий, пожара и проч.;. реорганизация либо полная ликвидация предприятия;. в преддверии составления бухгалтерской отчетности за истекший финансовый год. Цель проведения инвентаризации материальных ценностей – проверка на предмет соответствия фактического наличия ТМЦ учетным данным, отраженным в бухгалтерской отчетности, собственно – выявление недостач или излишков. Инвентаризация материальных ценностей на предприятии В ходе инвентаризации обязаны соблюдать порядок ее проведения. Перед началом инвентаризации, бухгалтерия предоставляет членам комиссии расходную документацию по учету ТМЦ в последней версии – остатки по состоянию на начало текущего периода. В соответствии с учетными данными проводится инвентаризация товарно-материальных ценностей на складе или в других местах хранения, предусмотренных условиями предприятия.

Объектом проверки комиссии являются:. производственные запасы (как основные, так и вспомогательные) – сырье, предметы труда, не вовлеченные в производственный процесс оборотные средства, и проч.;. готовая продукция, выпускаемая предприятием, хранящаяся на складах;. товары;.

иные запасы. Оформление и порядок проведения инвентаризации ТМЦ Инвентаризация ТМЦ, порядок проведения и учет результатов имеют строгий регламент. Первый документ, который является основанием для проверки наличия и соответствия ТМЦ у подотчетных лиц – приказ об инвентаризации товарно-материальных ценностей, образец этого документа стандартизирован и составляется по форме, утвержденной Госкомстатом. Приказ регламентирует:.

период, в течение которого проводится инвентаризация ТМЦ (с указанием начальной и конечной дат);. состав инвентаризационной комиссии, и распределение ролей, а именно – назначает лицо, уполномоченное ее возглавить;. объект и имущество, подлежащее инвентаризации, а также причину ее проведения;. дату сдачи акта по проведенной проверке. Поскольку все устанавливающие документы, касающиеся инвентаризации на предприятии, подлежат рассмотрению в рамках внешнего аудита, осуществляемого контролирующими органами, распоряжение на проведение проверки необходимо составлять по установленной форме, для чего целесообразно образец приказа на инвентаризацию ТМЦ скачать. Учитывая, что Правила проведения инвентаризации товарно-материальных ценностей конкретно обуславливают круг лиц, привлекаемых к проведению проверки, после издания приказа, инвентаризация товарно-материальных активов осуществляется назначенной комиссией в присутствии лица, под ответственность которого они переданы.

Порядок проведения инвентаризации ТМЦ предусматривает необходимость составления инвентаризационных описей фактического наличия и актов, которые по окончании работы комиссии передаются в бухгалтерию, для дальнейшей обработки и компоновки сличительной ведомости. Инвентаризация материалов: особенности Инвентаризация материальных ценностей на предприятии может носить как глобальный, так и локальный характер, и зависит от того, что указано в приказе директора. Собственно, полномасштабная проверка всех МТЦ, имеющихся в распоряжении предприятия и переданных на ответственное хранение уполномоченным лицам, проводится в том случае, если в формулировке приказа указано «провести инвентаризацию имущества предприятия». Выборочная инвентаризация товарно-материальных ценностей проводится в тех случаях, когда в формулировке приказа указано «провести инвентаризацию склада №3». При такой формулировке распоряжения проводится сверка соответствия наличия ТМЦ на конкретном складе (или объекте).

Инструкция По Инвентаризации Материальных Ценностей Лнр

Как правило, выборочная инвентаризация материалов практикуется в случае, если материально-ответственное лицо увольняется, убывает в отпуск, уходит на длительный больничный. Документооборот инвентаризации Порядок проведения инвентаризации товарно-материальных активов обуславливает процедуру оформления результатов проверки. В ходе проведения ревизии комиссия использует и составляет следующие документы по инвентаризации товарно-материальных ценностей:.

Инструкция По Инвентаризации Основных Средств Нематериальных Активов Товарно-материальных Ценностей

опись ИНВ-3. в которой отражены остатки ТМЦ по состоянию на день проверки. Передается членам комиссии, которые в ходе ревизии вносят проверенные данные о фактических остатках в графе «Фактическое наличие»;. сличительная ведомость ИНВ-19. составляется членами комиссии по итогам инвентаризации ТМЦ;. акт ИНВ-6.

Инструкция По Инвентаризации Материальных Ценностей Украина

составляемый на ТМЦ, находящиеся на момент инвентаризации в пути;. в которой отражаются данные о ТМЦ, принятых, согласно учетным документам на ответственное хранение уполномоченными лицами;. акт ТОРГ-16.

Инструкция По Инвентаризации Материальных Ценностей Днр

списание товаров. По итогам работы инвентаризационной комиссии составляется приказ об утверждении данных инвентаризации, а также, в случае необходимости, о внесении исправлений в соответствующие записи (при наличии расхождений) и ответственности лиц.

Пошаговая инструкция по инвентаризации разрабатывается каждым предприятием самостоятельно. При проведении ревизии необходимо опираться на нормы законодательства, методические рекомендации и указания. Объекты проверки и сроки проведения устанавливает руководитель компании. С 2025 г. Минфин России планирует ввести в действие новый ФСБУ.

Понятие инвентаризации

Заканчивается календарный год. Что делают организации по его итогам как экономические субъекты? Правильно: составляют годовой бухгалтерский отчет, перед которым необходимо провести инвентаризацию. Об этом сказано в Федеральном законе от 06.12.2011 № 402-ФЗ «О бухгалтерском учете». В статье 11 этого закона, которая так и называется — «Инвентаризация активов и обязательств», отсутствуют методические указания по инвентаризации и не указано никаких особенностей проведения проверки активов по итогам года. Просто сказано, что ревизия должна быть, и что она заключается в сверке учетных данных с данными фактическими. А за подробностями законодатель отсылает нас к «федеральным стандартам». В настоящее время в роли этих стандартов выступают ПБУ, ФСБУ и другие нормативные документы, принятые Минфином РФ. В мае 2022 года Минфин России разместил проект нового ФСБУ «Инвентаризация», который предполагает обязательный порядок применения с отчетности за 2025 год.

Правила проведения инвентаризации: периодичность

При ознакомлении с документами Минфина бросается в глаза общая идея, которая недвусмысленно в них зафиксирована: любая организация обязана проводить ревизию всех активов и обязательств как минимум один раз в год (перед составлением годового бухгалтерского отчета). Об этом идет речь:

• в пунктах 26 и 27 раздела II «Положения по ведению бухгалтерского учета и бухгалтерской отчетности в Российской Федерации» (утвержден Приказом Минфина РФ от 29.07.1998 № 34н);
• пункте 38 раздела VII ПБУ 4/99 «Бухгалтерская отчетность организации»;
• пункте 1.5 раздела 1 «Методических указаний» (утверждены Приказом Минфина РФ от 13.06.1995 № 49). Реже инвентаризируют только основные средства (один раз в три года) и библиотечные фонды (один раз в пять лет).

Кто обязан проводить инвентаризацию

Методичка предусматривает, что инвентаризацию должны производить все без исключения организации, которые ведут бухгалтерский учет, включая:

• компании, которые являются субъектами малого предпринимательства;
• юрлиц, не подлежащих обязательному аудиту;
• фирмы, применяющие УСН или иные спецрежимы.

Про все вышеуказанные категории юридических лиц (равно как и про какие-то другие) ни в одном из документов Минфина ничего не сказано о том, что это их не касается. Малые предприятия обязаны подчиняться общим правилам.

Однако, если ООО «PPT.ru» не проводит годовую инвентаризацию, то никто его за это не накажет — ни Минфин, ни ФНС, ни Роскомнадзор, ни МВД, так как законодательно ответственность не установлена. Но штрафы все же возможны: если из-за отсутствия ревизии организация допустила грубые ошибки в бухгалтерской отчетности, то риск быть привлеченным к ответственности по ст. 120 НК РФ и ст. 15.11 КоАП есть. В этих статьях речь идет о грубом нарушении правил учета доходов, расходов и объектов налогообложения и бухгалтерского учета.

Если организация числит себя правильным и добросовестным экономическим субъектом, она должна выполнять требования по контролю за фактическим наличием имущества и обязательств. Ну, и потом, неужели руководству организации неинтересно знать, как обстоят дела с сохранностью учетных объектов и задолженностями? Даже исходя из здравого смысла, инвентаризация хотя бы раз в год необходима всем организациям, в том числе и малым.

Виды инвентаризации в бухгалтерском учете

Если проводится инвентаризация в бюджетном учреждении в 2022 году с новыми стандартами или в коммерческой организации, она бывает: полная или частичная, плановая и внеплановая и так далее. Выбор вида зависит от различных обстоятельств — они представлены в таблице.

Признак	Виды проверки
Объем проверки	Полная Частичная
Метод	Натуральная Документальная
Причина проведения	Плановая Внеплановая

Порядок проведения инвентаризации: поэтапно

Пройдем по всем этапам проведения ревизии ТМЦ вместе, разберем, как проводится инвентаризация (для чайников) на всех этапах, начиная от принятия решения о ее проведении, до подведения итогов.

Этап 1. Инвентаризационная комиссия

Согласно пункту 2.2 раздела 2 указаний, инвентаризацию проводит постоянно действующая инвентаризационная комиссия. Перед началом проверки ее надо создать и утвердить приказом директора.

Чтобы понимать, кого в нее включают, посмотрим на пункт 2.3 указаний, в котором сказано, кто должен проводить инвентаризацию в организации, дословно:

В состав инвентаризационной комиссии включаются представители администрации организации, работники бухгалтерской службы, другие специалисты.

В переводе с канцелярского на русский это означает: «любые сотрудники организации». Существует некоторое исключение: материально ответственных лиц (если они, конечно, есть в организации) в инвентаризационную комиссию включать не следует. Это связано с тем, что все виды инвентаризации предусматривают сверку фактических данных с учетными. За фактическое наличие некоторых ценностей отвечает материально ответственное лицо.

Возникает вопрос, можно ли проводить инвентаризацию без участия материально ответственного лица или его необходимо включить в состав комиссии? Напрямую в указаниях о запрете участия в инвентаризационной комиссии материально ответственных лиц нигде не сказано, но это подразумевается, если ознакомиться с пунктом 2.8, где сказано, что проверка фактического наличия имущества производится при обязательном участии материально ответственных лиц. То есть чтобы они присутствовали при проведении проверки и могли объяснить, почему чего-то не хватает или что-то присутствует в избытке.

Этап 2. Определение сроков

После того как комиссию создали, определяемся со сроками проведения инвентаризации, то есть когда она начнется и по состоянию на какую дату закончится. Общий порядок закрепляют либо в учетной политике, либо в отдельном «Положении о порядке проведения инвентаризации». А конкретные сроки следует устанавливать приказом руководителя.

Приказ выглядит так:

Актуальный бланк и образец этого документа есть в КонсультантПлюс

Скачать бесплатно

Этап 3. Проверка остатков ТМЦ

Далее уже идет рутинный процесс. Вооруженная инвентарной ведомостью, составленной на основании данных бухгалтерского учета на дату проведения инвентаризации, комиссия отправляется в путь — сличать то, что написано в ведомости, с тем, что есть в наличии (то есть то, что комиссия видит своими глазами). Некоторые предметы легко сверяются с данными учета, поскольку если есть фактическое наличие имущества, то это не проблема. Как это делать, регламентирует порядок проведения и учет результатов инвентаризации ТМЦ в организации — отмечать в описи учетные остатки и фактическое наличие. При выявлении расхождений указывать количество и стоимость излишков или недостачи.

А как поступать с имуществом, которое в учете не числится? Вот, например, хозяйственный инвентарь. Обычно его стоимость списывается в расходы в момент отпуска в эксплуатацию. И все, из бухгалтерского учета объект исчезает. Что делать? Вести количественный учет такого имущества. В штуках. Поскольку раз имущество еще используется, значит, оно существует. Сформируйте отдельный регистр — хоть на базе бухгалтерской программы, хоть отдельно. Это делают далеко не все организации, но Минфин настоятельно рекомендует не пренебрегать этим (например, в части учета основных средств смотрите п. 5 ФСБУ 6/2020, в части учета запасов — п. 8 ФСБУ 5/2019).

Этап 4. Учет чужого имущества

Если сотрудник компании принес кое-что из дома к себе в контору, причем не ручку с карандашом, а, скажем, шкаф. Или стол. Имеет он на это право? Вполне. Он дарит этот шкаф организации? Вовсе нет. Это его имущество. Просто он, с согласия руководства фирмы (если это рядовой сотрудник) или по собственной инициативе (если это директор), так поступил. Что делаем? Есть варианты:

• оставить как есть. Если это его шкаф, куда хочет, туда и ставит. Пусть и стоит, пользу приносит. Ну и что, что он стоит на территории организации? Но этот вариант правильным не является;
• заключить договор хранения. И учитывать этот шкаф в забалансовом учете (на счете 002) в условной оценке. То есть в той, какую ему определили стороны договора.

Разумеется, и учитываемый в штуках инвентарь, и «имущество на хранении» подлежат ежегодному контролю и пересчету. Никаких исключений тут нет. Естественно, если мы говорим, как «должно» поступать. Если вы с этим не согласны, можете этого не делать. Как уже говорилось, контролирующие органы не вправе налагать на юрлицо никаких санкций за нарушение порядка и полноты проведения проверки ТМЦ. В принципе, это делает собственник (в соответствии с внутренними регламентами), но в малых предприятиях руководитель и владелец организации обычно являются одним и тем же лицом. Не накажет же директор сам себя.

Этап 5. Излишки и недостачи

Последним этапом сверки остатков имущества является принятие решения по выявленным расхождениям. С излишками все просто — это доход, подлежащий налогообложению (что при общей системе, что при УСН). С недостачами чуть сложнее. Понятно, что это убыток организации, но прежде чем его списать как некомпенсируемые расходы, проводят небольшое внутреннее расследование. Другими словами, перед тем как ответить на вопрос «Что делать?», отвечаем на вопрос «Кто виноват?». Признанный виновным в недостаче сотрудник ее возмещает в порядке, предусмотренном главой 39 ТК РФ.

А если виновный не обнаружен или все сотрудники виноваты солидарно, тогда недостача — однозначный убыток. «УСНщики» такой убыток признать в целях уменьшения налогооблагаемой базы не смогут — его нет в списке расходов, приведенных в пункте 1 статьи 346.16 НК РФ. Но пусть те, кто применяет общую систему, особо не злорадствуют — им тоже списать недостачу в налоговом учете просто так никто не даст.

Недостачи материальных ценностей в производстве и на складах при отсутствии виновных лиц признаются внереализационными расходами лишь в случае, когда факт отсутствия виновных лиц документально подтвержден уполномоченным органом государственной власти (согласно подпункту 5 пункта 2 статьи 265 НК РФ) (в постановлении о приостановлении уголовного дела в связи с неустановлением виновных лиц (согласно подпункту 1 пункта 1 и пункта 2 статьи 208 УПК РФ)). Существуют, правда, нормы естественной убыли, но они касаются далеко не всех материальных объектов. Естественная убыль у помидоров или цемента предусмотрена, но у инструментов или канцелярских принадлежностей ее точно не бывает. По таким итогам проверки в бухучете расходы будут, а в налоговом учете — нет.

Документальное оформление результатов

Для оформления результатов проверки активов и обязательств разработаны унифицированные описи и акты. Но строгих правил, как правильно оформить инвентаризацию документально, не предусмотрено. Если расхождений с бухучетом нет, все графы описей и актов заполняются автоматически. И подведение итогов упрощается. Если расхождения есть, требуется составлять сличительные ведомости.

По итогам годовой инвентаризации комиссия оформляет протокол. Если были выявлены излишки или недостачи, дополнительно заполните ведомость ИНВ-26. На основании этих документов издайте приказ руководителя об утверждении результатов инвентаризации.

Правила проведения инвентаризации расчетов

Теперь поговорим о сверке расчетов. Это то, что обязательно нужно сделать во время годовой инвентаризации, — свериться со всеми контрагентами. Тут все просто: взять да и разослать всем контрагентам по списку письма-сверки. Мол, по нашим данным, вы нам должны 20 000 рублей, просим подтвердить (или опровергнуть) в 10-дневный срок. А если вы на наше письмо не прореагировали, значит, вы согласны с нашей суммой. И все дела. А потом по итогам рассылки составить сличительную ведомость, и если вылезут расхождения по расчетам, то придется заниматься выяснением истины: кто из двух сторон прав и кто, кому и сколько должен.

Отметим, что ни аудиторы, ни налоговые инспекторы не вправе требовать от организации наличия актов сверки со всеми контрагентами, поскольку это не регламентировано ни бухгалтерским, ни налоговым законодательством. Проводить проверку взаиморасчетов на основании актов сверки — это акт доброй воли организации, необходимость, продиктованная здравым смыслом.

Подведем итог. Сверка остатков и расчетов — нужная процедура, без которой увязать учет с фактом просто невозможно. Да, это громоздкая и тяжелая работа, требующая внимания и скрупулезного выполнения множества формальных требований. Можно, конечно, игнорировать проверку ТМЦ или проводить ее «для галочки». Но в этом случае компания обманет только саму себя. Но налоговики не наказывают за отсутствие ежегодных проверок. И только аудиторы при обязательном аудите финансовой отчетности требуют ее проведения для обеспечения достоверности учетных данных. При отсутствии проведения ревизии нужно помнить и про искажение бухгалтерской отчетности и грубое нарушение правил учета. Здесь штрафы законодательно предусмотрены.

Может пригодиться:

• образец приказа о проведении инвентаризации;
• образец сличительной ведомости результатов инвентаризации ТМЦ.